Єврейський надгробок — мацева, з якого жителі Корюківської громади колись зробили лавку, став музейним експонатом краєзнавчого музею. Його унікальність в тому, що надгробку понад 120 років і він дерев’яний. Зазвичай, на кладовищах надгробки з дерева за такий довгий час руйнуються. Де та за яких умов знайшли унікальний надгробок Суспільному розповіла наукова співробітниця музею Катерина Онищук.
До музею мацеву привезли з села під Корюківкою. За словами Катерини, надгробок зберігся, тому що знаходився не на кладовищі, а в будинку.
"Коли до нас надійшов цей експонат, ми відразу зрозуміли, що це унікальний експонат, тому що дерев’яні мацеви зустрічаються дуже рідко, на відміну від кам’яних, бо матеріал швидше піддається руйнації", — каже наукова співробітниця.
Знайшов цей надгробок з незрозумілими йому написами Сергій Доропей, коли разом з іншими хлопцями розбирав старий будинок.
"І мене зацікавило. Я її відмив, бо вона була вже під товстим шаром пилюки. І хотів ще маслом законсервувати, але побачив, що дуб міцний, то не став цього робити. Привіз її та віддав у місцевий музей", — зазначив чоловік.
За словами Катерини Онищук, напис на мацеві вже розшифрували. Його перекладом займалася краєзнавця Тетяна Федорів.
"На мацеві написано: «Тут похований чоловік досконалий і чесний, шановане прославлене його ім’я, наш вчитель пан Цвігірш, син пана Ефраїма, який помер двадцятого Нісана (бракує однієї цифри у записі дати) за малим літочисленням, хай душа його буде зав’язана у вузол життя.", – каже Катерина.
Каже, що колись вона стояла біля печі, тобто використовувалась як лавка, щоб на неї щось ставити. Ймовірно, надгробок до будинку потрапив з єврейського кладовища, на якому поховання були ще на початку 60-х років минулого століття.
Старший науковий співробітник Корюківського історичного музею Андрій Науменко, розповів, що 20 років тому, тут ще можна було знайти кам’яні надгробки. На сьогодні кладовище захаращене, а могили знайти тут дуже важко.
"Коли ми сюди ходили з учнями у 2002 році, то начебто два стовпчики кам’яні стояли, один лежав і була ще могильна плита. Ще вгадувалися самі могилки – пагорбки маленькі".
Катерина Онищук додає, що цей артефакт є цікавим та цінним для музею, оскільки дає можливість підняти багато важливих і болючих тем.
«По-перше, це життя і діяльність єврейської громади на території Корюківщини. Сьогодні сліди їхні втрачені, цієї історії. Оскільки під час Голокосту була винищена вся єврейська громада на Корюківщині. По-друге, знахідка показує зневажливе ставлення до поховань. Таке ставлення до мацев, я думаю не новина. Тому, що антисемітські настрої були завжди.. Мацевами викладали тротуари, мостили дороги, сходи», — говорить наукова співробітниця.
Детальніше дивіться у сюжеті:
Читайте також:
Аргентинець та грузин: іноземці допомагають чернігівцям розбирати завали зруйнованих будинків
