Прокидаються від звуків обстрілів на пасіках, закупівельники пропонують низькі ціни за мед, а роздрібних покупців стало менше. Відміна квот і мита на український мед теж нічого не дає, бо не знають як туди його продати. З такими проблемами після російського вторгнення стикнулися пасічники Новгород-Сіверщини. Це громада, територію якої постійно обстрілюють російські війська.
Пасіки Юрія Демченка і Анатолія Телегуз кочові. Кочують пасіками з весни. В теплу пору вони проводять часу більше на пасіках ніж вдома.
Юрій чотири місяці на рік живе і працює в маленькому будиночку, біля своїх вуликів.
"От як вивезли ми в травні, так це ще ми пізно вивезли – зазвичай в квітні, і до осені, до кінця серпня", – розповів пасічник Юрій Демченко.
До російського кордону від пересувних пасік Юрія та Анатолія близько 40 кілометрів. Найбільше Юрій непокоїться, якщо раптово почнуться військові дії, а він не встигне забратись звідси. Щоб згорнути та вивезти все це господарство потрібно не менше двох днів.
Обстріли ж чує регулярно, найчастіше, каже, під ранок:
"Далеченько, але чутно добре".
Інша проблема місцевих бджолярів під час війни, сказав сусід по пасіці Анатолій, низька ціна на мед. На Новгород-Сіверщині за кілограм гречаного меду, за його словами, дають тепер 69-70 гривень. А на базарі можна продати дорожче – 180 гривень за кілограм меду, але для нього ринок – не вихід.
"В місто везти реалізувати його, стояти там продавати – нема часу, бо тут роботи багато. Воно так здається – що тут, а так – треба передивитись кожну сім’ю, треба погоду вибрати",– розповів пасічник Анатолій Телегуз.
Єдиний вихід – продати перекупникам і назвав гуртову ціну, яку вважає прийнятною для себе:
"Хоча б давали гривень 90 за наш труд. …. Якщо чиста акація – хоча б гривень 120. Гречка – 90. Рапс і різнотрав'я – гривень 80 хоча б".
Зараз Юрій і Анатолій оформляють на свої пасіки паспорти. Сподіваються, це дозволить отримати фінансову підтримку з боку держави.
"Якщо держава буде трохи фінансувати пасічників, можна буде закупити вощину, будматеріали на рамки, ліки від кліща. Все ж подорожчало", – сказав Анатолій Телегуз.
Пасічниця Наталія розповіла, що цьогоріч пасіку не вивозили: чоловік через російське вторгнення втратив роботу, – цех в лісництві закрили, то поїхав заробляти гроші у Київ. Бджіл залишив на неї.
Жінка каже, невеликою пасікою, як у них, можна було б заробляти на життя, але не з теперішніми цінами на мед.
"Ринку збуту немає. Люди мед купляють слабко – нема грошей. Є в нас один оптовий закупівельник, але ціну вони малу дають. Сказав, – 63, 64 гривні за кілограм", – сказала Наталія Мишко.
Роздрібна торгівля дає змогу продати дорожче – до 200 гривень за літр, але, за словами Наталії, покупців стало менше:
"Через те що війна. У людей роботи немає. Відповідно немає грошей за що купувати. І мед це таке. Я на місцю будь-якої людини теж би сказала, я краще куплю хліба ніж меду".
Відміна мита і квот на український мед з боку Євросоюзу не рятує ситуацію для невеликих пасічників, які є на Новгород-Сіверщині, сказала жінка:
"Туди нам – ні. Це ті, що раніше почали займатися. Як оцей. Що в нас мед оптом скупає, він, мабуть, його кудись відправляє. А нам, щоб зайнятись – я не знаю просто з чого почати. Це треба, щоб і підтримка якась була і хтось хоча б підказав, як це зробити. А нам самим простим селянам, як це зробити?".
Більше у сюжеті:
Читайте також:
Чи подорожчає мед: як війна вплинула на бджільництво на Чернігівщині
