Заміновані поля, гострий брак та висока ціна дизпалива і добрив, порушена логістика і відсутність обігових коштів, – у такому стані аграрний сектор Чернігівщини входить у період посівної. Суспільне поспілкувалося із фермерськими господарствами, агрохолдингами та представниками влади про проблеми та попередні прогнози у сфері АПК.
"Посівна під питанням"
Юрій Стельмах – власник фермерського господарства в селі Анисів, що в 11 кілометрах на південь від Чернігова. Близько місяця під селом стояли російські війська, тут точилися запеклі бої. Двічі, 21 та 22 березня, ферму бомбила авіація. Господарство втратило понад 200 голів скота (це близько половини поголів’я), майже всю техніку та залишки торішнього врожаю. Всі приміщення, де зберігалося зерно зруйновані. Пшениця, кукурудза, соняшник, жито, просо, гречка, овес – все лишилося просто неба та подекуди продовжує горіти.
В обробітку у Юрія Стельмаха 2,2 тисячі гектар землі. Посівна для його господарства не розпочалася – більшість полів досі лишаються замінованими.
"Стоять "Гради", "Урагани", лежать снаряди нерозірвані, стирчать ракети. Вибухотехніки до нас ще не доїхали. Техніки немає – залишилося чотири одиниці, запаси дизпалива – згоріли. Поля просто заростають. Чи ми взагалі туди виїдемо, чи ні? Ми не знаємо. В нас посівна під питанням, бо все треба робити вчасно".
Враховуючи ситуацію, що склалася, Юрій Стельмах готується клопотати про "податкові канікули" для підприємства та звільнення від сплати орендної плати за землю на 2022 рік.
Ключові проблеми
Площу сільськогосподарських угідь Чернігівщини, які лишаються замінованими, порахувати неможливо. Ситуація неоднорідна у різних регіонах області, говорить гендиректор агрохолдингу "Індустріальна молочна компанія" Алекс Ліссітса. Це стосується як розмінування, так і логістики постачання необхідних матеріалів:
"Північні райони області: колишні Ріпкинський, Чернігівський, Городнянський, – там іще йдуть роботи по розмінуванню. Таких сіл в області досить багато: Нова Басань та Старий Биків Прилуцького району, Лосинівка, Велика Дорога та інші. Ситуація ускладнюється тим, що мости були підірвані, логістика там порушена. Якщо брати Південну частину області – ситуація біль оптимістична. Туди вже більш-менш доставили потрібні матеріали для виробництва: дизпаливо, насіння, добрива".
Гострий брак палива та мінеральних добрив – ключові проблеми цьогорічної посівної кампанії на Чернігівщині, вважає Валерій Куліч (ексголова Чернігівської ОДА та власник сільськогосподарських підприємств "Інтер", "Сідко Україна" та інші). До відсутності виробничих матеріалів додаються ще і їхня висока ціна.
Прикладом, до початку воєнних дій тонна добрив "Кас" коштувала 20-21 тисячі гривень. Зараз його закуповують по 26-27 тисяч за тонну. Дизпаливо для посівної постачають не дешевше 42 гривень за літр.
"В нас від обстрілів постраждала невелика кількість площ – до 10 тисяч гектарів. І ця проблема відносно швидко вирішується. Ми сьогодні вийшли в поле. Однак працюємо за рахунок тих запасів, які ми ще з осені зробили. Маю на увазі посівний матеріал та добрива. Якби ми не зробили запасу, то точно посіятись не змогли б. Тобто, можливості є, але вони обмежені", – говорить Валерій Куліч.
Усе це обтяжується відсутністю обігових коштів у підприємств.
Де ділись/брати кошти?
Недостатня кількість обігових коштів в агропідприємств з’явилась зокрема через те, що вони не можуть реалізувати тогорічний врожай. Причина цьому та ж таки логістика. Великі об’єми зерна експортують морем, з Чернігівщини на Південь його зазвичай доправляють потягами. На сьогодні більша частина українських портів заблокована, а залізничне сполучення в повному обсязі не відновили.
"Пропускна здатність Західного кордону – обмежена. Будемо чекати розблокування портів чи нових залізничних маршрутів. Якась незначна реалізація буде проводитися, але у нас на залишках 90 тисяч тонн кукурудзи перебуває зараз. Ми її машинами не вивеземо просто", – пояснює Валерій Куліч.
Для розв'язання цієї проблеми Уряд модернізував програму "5-7-9%". З державного бюджету виділили 2,3 мільярда гривень на фінансування пільгового кредитування аграріїв. За словами директора департаменту агропромислового розвитку ОВА Олега Крапивного, за цією програмою виробники Чернігівщини вже отримали близько 300 мільйонів гривень:
"Під заставу наявного зерна агрокомпанія може отримати кредит до 60 мільйонів гривень на строк до 6 місяців без відсотків. Такі кредити видають чотири державні та ряд приватних банків України".
Продовольча криза?
Згідно з даними департаменту агропромислового розвитку, щороку на Чернігівщині засівають близько 1 млн га земель. Сумарний врожай зібраного зерна минулого року склав близько 6 мільйонів тонн. Досягнути таких результатів не вдасться з кількох причин, говорять наші співрозмовники.
Так, за попередніми підрахунками департаменту АПР у цьогорічній посівній кампанії планують засіяти до 70% наявних площ. Станом на 20 квітня обробили лише 21 тисячу гектарів (із прогнозованих 700). Друга причина, – недостатня кількість добрив та засобів захисту рослин. Усе це суттєво вплине на обсяги зібраного врожаю. Однак більш конкретні пронози можливо буде складати лише після завершення посівної, говорить директор "ІМК" Алекс Ліссітса:
"Якщо ми відсіємо 70-80% відсотків звичайних площ – це буде успіх як українських аграріїв, так і місцевої та державної влади. Про прогнози та врожай говорити зараз некоректно. Все залежитиме від наявності добрив та захисту. Такі прогнози можна буде потенційно зробити наприкінці травня".
Зі слів директора департаменту Олега Крапивного, продовольчого колапсу в області точно не буде:
"На забезпечення потреби нашої області в насінні, сировині для переробних підприємств та сфери тваринництва потрібно загалом до 1 мільйона тонн зерна. Навіть враховуючи, що засіяно буде 70% полів, враховуючи брак добрив, ми отримаємо понад 1 мільйон тонн зерна. Набагато більше".
На що сподіватися АПК?
Прорахувати економічні втрати для Чернігівщини наразі також неможливо, говорить Крапивний. ПДФО і надалі наповнюватиме бюджет області, однак розміри надходжень суттєво знизяться через зменшення кількості реалізованих товарів.
Ексголова ОДА Валерій Куліч передбачає, що цей рік для представників аграрного сектору стане роком виживання.
"Чим більша врожайність – тим менша собівартість тони вирощеного зерна. Якщо ми будемо мати досить посередній результат по врожайності, то на цей рік мова йде про виживання. Підприємства втратять розвиток. Отримати прибуток в цьому році – це нереальна річ".
Читайте також:
Авіацією по телятах: у селі біля Чернігова росіяни двічі бомбили ферму
