20 лютого в Україні щорічно відзначають День Героїв Небесної Сотні. Суспільне разом з докторкою педагогічних наук, професоркою кафедри української мови і літератури НУЧК імені Т.Г. Шевченка Ольгою Лілік зібрали добірку літератури за цією темою.
Курков Андрій "Щоденник майдану"
Роман виник у результаті тривалих спостережень автора за перебігом основних подій Революції Гідності: Андрій Курков взимку 2014 року проживав на центральній вулиці Києва. Він поставив перед собою завдання розповісти про найважливіше, донести до далекого від подій читача атмосферу Майдану. Саме тому у творі чимало коментарів про поточну політичну ситуацію, дії та інтриги влади, прагнення та вчинки учасників революційних подій, а також про численні побутові деталі української революції, без яких важко було б повно уявити ситуацію.
Водночас у романі відчувається виразна особистісна, авторська позиція: оповідач перебуває на межовій позиції між об’єктивним та відстороненим фіксатором подій і заангажованим патріотом, інтелігентом, громадянином. Висновок, до якого Андрій Курков підводить читача – Революція Гідності змінила кожного, оприявнила симпатії та антипатії, увиразнила мрії та плани українців на близьку перспективу.
Андрій Кокотюха "Вогняна зима"
У цьому романі акценти зміщені з опису подій Революції Гідності на ціннісно-світоглядну сферу, особистісну позицію кожного громадянина України в межовій ситуації. Автор зобразив два антагоністичні світи: антимайданівців (людей із радянським світоглядом, що на перше місце ставлять матеріальні цінності, упереджено ставляться до євроінтеграції й Заходу) та учасників революційних подій, які прагнуть докорінно змінити ситуацію в державі, подолати корупцію і бюрократію, утвердити демократію.
Андрій Кокотюха в контексті опису подій осені-зими 2013-2014 років творить низку яскравих образів: бізнесмена-автомайданівця Костянтина Стогова, продавчині косметики, волонтерки Майдану Алли Дорош і її мами-антимайданівки, студента-майданівця Богдана Птахи, гопника Сірого та беркутівця Павла Коновала. Вони по-різному ставляться до революційних подій: для когось Майдан — це спосіб заробити гроші, захистити домівку від "екстремістів" і виконати наказ; для когось можливість змінити країну, знайти друзів та однодумців, змінити професію, стати героєм та творцем нового суспільства. Твір спонукає до роздумів про долю людини в умовах історичних катаклізмів і про життєвий вибір кожного.
Марко Рудневич "Я з Небесної Сотні"
Ця повість – одна з перших спроб зображення подій Революції Гідності в епічному творі, її ідентифікують як зразок молодіжної прози.
Головний герой твору – дев’ятнадцятирічний Макс, студент зі Сміли на Черкащині, він через життєві обставини опиняється у вирі революційних подій. Майдан розділив його життя на "до" і "після": під впливом оточення і пережитого Макс стає свідомим патріотом України, він по-іншому починає дивитися на звичні речі: "За останні дні я прожив ніби не одне, а десять життів, бо зрозумів, що означає любити по-справжньому".
У творі є й інтимна сюжетна лінія – світле й глибоке кохання головного героя до Іванки. На трагічну розв’язку сюжету повісті вказує її назва, проте твір загалом має життєстверджувальний характер, він посилює віру в майбутнє і в себе.
Брати Капранови "Майдан. Таємні файли"
"Автори анонсували, що це видання є першим масштабним журналістським розслідуванням подій на Майдані, з якого читачі мають довідатися "про гроші та зброю на Майдані, про провокаторів Банкової, про те, як Європа штовхала нас до кровопролиття, про ВІЛ-СНІД та вогнепальні рани, про тактику і стратегію мирного спротиву та силового протистояння".
Такий анонс є провокативно-інтригуючим, а насправді у творі досить майстерно поєднано розповіді авторів і спогади людей, у яких вони брали інтерв`ю. Цих спогадів чимало, у книзі вони виділені курсивом, але попри цю фрагментарність твір цікавий, оскільки дає змогу читачам згадати події зими 2014 року, а також дізнатися про те, що залишилося за лаштунками.
Для кожного читача брати у книзі залишили порожній розділ під назвою "Мій Майдан", де можна записати власну історію. Варто також зазначити, що до теми Революції Гідності письменники побіжно зверталися і в романі "Забудь-річка", провідною ідеєю якого є знання історії народу, збереження пам'яті роду, пам'яті про своє коріння, яку треба знати й оберігати.
Збірка революційної публіцистики "Євромайдан: хроніка відчуттів"
Це видання стало однією з перших колективних публікацій на тему Революції Гідності. Цінність цієї збірки полягає в тому, що вона містить твори-рефлексії кількох авторів, кожен із яких має власну точку зору щодо подій осені-зими 2013-2014 років – Тараса Прохаська, Івана Ципердюка, Юрія Андруховича, Сергія Жадана, Юрія Винничука. Фактично це републікації, оскільки уміщені до збірки тексти вже попередньо оприлюднювалися — у відповідній рубриці ТСН або на сторінках деяких газет.
За цими матеріалами можна відтворити хронологію подій (від 30 листопада 2013 року до 20 лютого 2014), а також прослідкувати зміни настроїв учасників революційних подій, стан українського суспільства залежно від ситуації.
Оскільки кожен автор має власний стиль, власний погляд на події, то в збірці формується досить своєрідний збірник образ Майдану. Усі публікації пронизані спільною ідеєю – застереження читача від швидкоплинних вражень успіху та ейфорії, автори налаштовують на сприйняття подій Революції Гідності як суспільного й культурного виклику.
Читайте також:
