Перейти до основного змісту
Льодом через річку або коло в 100 км: як жителі сіл на Чернігівщині дістаються центру громади

Льодом через річку або коло в 100 км: як жителі сіл на Чернігівщині дістаються центру громади

Льодом через річку або коло в 100 км: як жителі сіл на Чернігівщині дістаються центру громади
. ФОТО: Суспільне Чернігів

Переносять хворих на носилках, везуть продукти і просто їздять у справах. Жителі Пекарівського старостату влаштували стихійну переправу просто кригою через Десну. Мосту через річку немає, це найкоротший шлях. Інакше дістатися до центру громади можуть в об'їзд, а це коло в 100 кілометрів.

Від кінця грудня до сіл, де живе пів тисячі людей, не діє паромна переправа, розповіла Суспільному староста Тамара Степаненко. Сполучення відновилось стихійно, коли на річці стала крига.

"Переїжджали ми перший раз 14 січня. Оце ми переїжджали вже по льоду. Не те щоб здорово певно, але переїжджали".
Льодом через річку або коло в 100 км: як жителі чотирьох сіл Сосниччини дістаються центру громади
Тамара Степаненко. ФОТО: Суспільне Чернігів

Пекарівський паром від кінця грудня не перевозить пасажирів. Переправа, що з’єднує з селами Пекарів, Кнути, Костирів і Синютин, не діє, коли Десна скута льодом. Поруч тепер інша переправа – стихійна. Місцеві переходять і переїжджають річку.

Льодом через річку або коло в 100 км: як жителі чотирьох сіл Сосниччини дістаються центру громади
Льодом через річку або коло в 100 км: як жителі чотирьох сіл Сосниччини дістаються центру громади. ФОТО: Суспільне Чернігів

Люди радіють льодоставу, каже староста Тамара Степаненко. Бо до того, від кінця грудня до середини січня, перебратись на інший берег тут не могли.

"Був випадок: два покійники, похорони були 5 і 6 січня, а 6 числа батюшка відправив похорон і вирішив, що йому треба дістатись до Сосниці. Він прийшов, обв’язав себе мотузками, до мотузки прив’язав ще палку таку, щоб якщо провалиться, не одразу потонути. Сміємося. Але ж хочеться плакати від такої ситуації".

Пекарів – центр старостату. У чотирьох селах живе пів тисячі людей. Автобуси, через відсутність мосту, сюди не ходять. Пошту привозять з Коропа, з іншого району, звідти приїздить і фельдшер.

"Навіть викликати швидку. Треба пацієнта везти до Десни, переносити на носилках, а потім доправляти до Сосниці, бо сюди швидка не приїжджає", – говорить фельдшерка Лідія Горбач.

Пацієнтів з інфарктами та інсультами забирає швидка з Коропа. Там найближчий міст. Щоб дістатись до лікарні в Мену або Чернігів, де таких хворих приймають, об’їжджають більше 90 кілометрів.

Тамара Степаненко працює старостою перший рік, каже, розглядала два варіанти постійного сполучення з правим берегом Десни: понтонний або дешевший підвісний пішохідний міст. Рахувала: дешевший варіант коштуватиме близько мільйона гривень. І таких грошей, каже, у громади немає.

"Будемо пробувати через нашого депутата. Бо така мрія була, хоча ми розуміємо, якщо щось тут робити вкладуться дуже великі кошти".

Що з цього приводу думають мешканці сіл – у сюжеті:

Читайте також:

Скільки коштів потрібно лікарням у Новгород-Сіверському районі, щоб підняти зарплату медикам

Топ дня

Вибір редакції

На початок