Майже 300 тисяч гривень штрафу заплатив Сергій Яковенко – власник фермерського господарства, яке Чернігівська місцева прокуратура звинуватила в незаконному обробітку земель на території пам’яток археології місцевого значення. Мова про понад 45 гектарів землі у Чернігівському районі, де розташовані поселення доби бронзи та часів Київської Русі. Історико-культурна цінність того, що можуть знайти під час розкопок на цій території – понад 2 мільярди гривень.
Це поле перед селом Зайці – пам’ятка археології місцевого значення. Під землею – стародавнє поховання. Його історико-культурна вартість, за даними прокуратури області – понад 2 мільярди гривень.
Сергій Яковенко - власник фермерського господарства, яке 10 років орендує землі в селі Зайці та сусідніх. Всього – більше 1000 гектарів людських паїв та земель державної власності. Чернігівська місцева прокуратура подала позов до суду з вимогою звільнити частину ділянок, які господарство зайняло самовільно.
«Документів на користування або власність у фермерського господарства не було. У 2019 році обвинуваченим було надано вказівку підпорядкованим працівникам розорати разом з землями фермерського господарства земельні ділянки історико-культурного призначення площею майже 46 гектарів», - розповідає прес-секретар прокуратури області Тетяна Похілько.
Ці землі, засіяні озиминою, внесені до державного реєстру нерухомих пам’яток України, каже археолог Олександр Богуш. Зайці-1 та Зайці-2 - це багатошарове поселення доби бронзи та часів Київської Русі. Відкрили його у 1985 році і досі воно не досліджене – на це, зі слів Олександра Богуша, потрібні сотні мільйонів гривень.
«Більше до мільярдів. На даний момент в області діє програма з вивчення археологічних пам’яток, але на даний момент дослідження цих пам’яток не заплановані», - каже Олександр Богуш.
Нині поховання законсервоване. Житель села Зайці Василь Садовський розповідає – тут у людей паї, які вони здають в оренду «Квюс-Агро».
Житель Зайців Василь Садовський говорить: «За що платили, а за що ніхто не платив – орати орали, і все. Багато людей – от у моєї невістки десь тут є пай, але вона не здавала його, але він же його оре».
Олександр Богуш каже, якщо ці землі розпаювали після 2000-го року, це - порушення закону України про охорону культурної спадщини. Тоді він почав діяти.
«Розпаювання 96-го року. Коли розпаювання колгоспу було. Зайці-1, Зайці-2, Зайці-3, Вигори, Курганки. На самій території у нас 7 таких поховань. Частина – на ріллі, в межах земельних паїв людських», - каже виконувачка обов’язків старости Левковицького старостинського округу Ніна Доброговська.
Зі слів Наталії Доброговської, охоронні землі - не розпайовані, вони – між паями.
«Техніка при розвороті, коли йде сівба, мабуть, трохи наїжджає на ці ділянки. Вони позначені на карті».
У 2014-2015 роках межі охоронних земель розширювали, пояснює Олександр Богуш. Дізнатись їх можна на схемах, що є у департаменті культури облдержадміністрації. Власник фермерського господарства Сергій Яковенко каже – під час оранки орієнтувалися на ту карту, яка є в старостаті - «на око». Охоронні землі намагались оминати.
«У нас такий господар держава, що досі нема ні кілків там, ні паркану, ніяких загороджень. Звідки ми можемо знати, де та земля знаходиться? Покидали образно шматки. Частина потрапила, частина не потрапила. Я прочитав у інтернеті – 2 мільярди. Це як вони рахували? У глибину до Америки? Дак чому ж вона така цінна, а ніхто не позначає», - каже власник фермерського господарства «Квюс-Агро» Сергій Яковенко.
2 мільярди гривень – це історико-культурна цінність того, що можуть знайти під час розкопок. Встановили її за даними департаменту культури облдержадміністрації, каже прес-секретар прокуратури Тетяна Похілько. За те, що розорало такі землі, «Квюс-Агро» заплатило штраф
«У сумі 300 тисяч гривень. На урожай було накладено арешт. Було його зібрано, реалізовано і всі кошти від реалізації були перераховані територіальній громаді, яка була визнана потерпілою у даному кримінальному проваджені».
Обробляти такі землі можна, але на глибину не більше 20 сантиметрів, каже Олександр Богуш. І для цього потрібно отримати спеціальний дозвіл.
«Щоб взяти його в оренду і орати, треба звернутись до департаменту культури ОДА і надати проектну документацію на погодження з департаментом», - говорить Олександр Богуш.
Сергій Яковенко пояснює, чому не звернувся за таким дозволом.
Розказали, скільки коштує гектар узяти історико-культурної землі. – А хто це вам розповідав? – Ну як, друзі, колеги»ю
Зі слів Олександра Богуша, погоджувальна документація робиться безкоштовно.
