Працювати лише за наявності укриття або облаштованого безпечного простору, зробити інформаційні таблички та оголошувати про повітряну тривогу в приміщенні. Такі нові умови роботи для бізнесу постановив Кабінет міністрів України, вони мають запрацювати з 4 грудня 2026 року. Як їх оцінюють чернігівські підприємці та що пояснюють в обласній військовій адміністрації — читайте далі.
«Держава просто скинула свої обов'язки»
Наталія Висоцька — власниця мережі зоомагазинів. Жінка запустила бізнес у 2022 році і нині має понад десять співробітників. Каже: вони вже адаптувалися до роботи під час постійних тривог та обстрілів. Утім, через ці нововведення є ризик того, що продажі доведеться перевести в онлайн-формат.
«На мою думку, держава просто скинула на малих підприємців свої обов'язки, тобто — підготувати якісь укриття, підготувати нормальні умови для роботи. І все, що я бачу за останній час, — це просто "душіння" малого бізнесу. Я не знаю, кому це вигідно і хто ухвалює ці всі постанови, але для мене це просто якийсь жах».
За новими правилами, які запрацюють з 4 грудня 2026 року, якщо у будівлі немає сховища, то на час тривоги заклад має зачинитися. Наталія каже: найближче укриття від зоомагазину в центрі Чернігова — за кілька сотень метрів, а тривоги у місті останнім часом майже постійні.
«Тобто мені дійти з укриття до магазину, відкритися і знову йти до укриття. Немає сенсу мені тримати ні команду, нічого. Я думаю, що таких, як я, багато, і якщо все-таки ця постанова буде діяти з 4 грудня, то велика кількість людей опиниться просто на вулиці без роботи».
Як ідеться у постанові, якщо власних підвалів немає — рекомендується скористатися сусідніми укриттями, уклавши договір з балансоутримувачами. Втім, зі слів власника мережі стоматологічних клінік Олександра Барбарова, в їхньому випадку це неможливо. Адже вісімдесят відсотків роботи — це складна реконструктивна хірургія та імплантація.
«У кожній багатоповерхівці є підвал, але цей підвал, по-перше, не проходить за стандартами, по-друге, це приватна власність. Ми б залюбки уклали договір цивільного зразка за типом сумісного використання та поліпшення укриття. Але ми з вами стоїмо на Левка Лук'яненка, де укриття найближче, я думаю, це декілька кілометрів. То яким чином і персонал, і пацієнти переберуться туди? Це просто сюр».
Безпечний простір
Якщо ж немає ні укриття, ні сховища, то у постанові бізнесу пропонують облаштувати «безпечний простір» — тобто найбільш захищену зону всередині будівлі, яка дасть змогу вберегти людей від уламків та вибухової хвилі.
«Навіть якщо у вас є там безпечне місце, котре ми з вами думаємо, що воно безпечне. Але це місце не є сертифікованим, це місце не перевірене», — додає Олександр Барбаров.
У Національній ресторанній асоціації України кажуть: за кілька місяців виконати те, що держава не зробила за роки повномасштабної війни, бізнес самотужки не зможе.
«Однозначно, у бізнесу зараз немає фінансових ресурсів для того, щоб це зробити. Необхідні або податкові пільги, або податкові кредити, або інші фінансові ресурси для того, щоб забезпечити можливість облаштування безпечних місць або укриттів. Друге питання — це потужності, адже на сьогодні в Україні є тільки декілька компаній, які роблять мобільні укриття, і в них зараз черга розписана на пів року вперед, а ціна замовлення виросла майже втричі», — каже виконувач обов'язків голови Національної ресторанної асоціації України Тарас Ковальчук.
Що кажуть в ОВА
У Чернігівській ОВА наразі чекають на додаткові роз'яснення щодо виконання постанови.
«Ми зараз готуємо на рівні обласної державної адміністрації зустріч бізнесу. Є в нас такий формат діалогу влади з бізнесом для роз'яснень, щоби кожен зрозумів, що йому робити, і цей перехідний період використав для того, щоб, якщо можна щось змінити на краще з точки зору безпеки відвідувачів, працівників — це зробити», — пояснює радник начальника обласної військової адміністрації Андрій Подорван.
Окрім облаштування просторів, постанова змінює і правила інформування. Про наявність укриття, безпечного простору тощо бізнес має повідомити людей табличкою розміром 100 на 60 сантиметрів при вході. А під час тривоги обов'язково вмикати аудіосповіщення всередині приміщення. Власниця мережі зоомагазинів Наталія Висоцька каже, що це рішення підтримує.
«Знати, де найближче укриття, — це норма. І зробити табличку за свій рахунок — це теж ок. У нас є колонки у магазині, тобто у нас буде сповіщення».
Також сигнал має сповіщати про рівень повітряної тривоги — йдеться про «жовту» чи «червону» небезпеку.
«Наскільки я знаю, ДСНС уже розробив ці аудіофайли — саме звуки, як це має звучати. І вони із відповідними роз'ясненнями вже через районні військові адміністрації надані у громади, в яких є ці системи оповіщення. От у Чернігові, приміром, я знаю, що вже робота йде, і через два тижні, я думаю, вони цю річ запустять», — каже Андрій Подорван.
Нині підприємці очікують, що уряд внесе правки до постанови, аби вимоги безпеки не призвели до закриття їхніх справ, з яких вони сплачують податки у прикордонному регіоні.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
