На Чернігівщині попрощалися з шістьма захисниками: Василем Неретіним, Русланом Кекухом, Андрієм Хорошиловим, Андрієм Максимченком, Ігорем Тебенком та Романом Повхом.
Про це повідомили у Новгород-Сіверській, Семенівській, Куликівській, Славутицькій, Сновській та Сухополов'янській громадах. Також інформацію Суспільному надав старший науковий співробітник Чернігівського військово-історичного музею, заслужений працівник культури України Сергій Лаєвський.
Василь Неретін народився 31 травня 1974 року.
Навчався у Новгород-Сіверській середній школі №1. Після закінчення школи здобув професійну освіту у Глухівському агротехнічному фаховому коледжі СНАУ, де здобув спеціальність електромонтера.
Працював у відокремленому підрозділі «Новгород-Сіверський район електричних мереж» ПАТ «Чернігівобленерго».
5 квітня 2022 року чоловік долучився до лав Збройних сил України.
Помер військовий 12 вересня 2026 року на Дніпропетровщині.
Попрощалися із військовим у Новгороді-Сіверському.
Руслан Кекух народився 21 вересня 2000 року в Семенівці.
Чоловік служив оператором аеророзвідки батальйону безпілотних систем Umbrella 32-ї окремої механізованої «Сталевої» бригади. Мав позивний «Доцент».
Військовий загинув під час виконання бойового завдання 1 жовтня 2026 року в Покровському районі Донецької області.
Поховали воїна на міському кладовищі «Польок» в Обухові.
У нього залишилися дружина, син, мама, брат та вітчим.
Андрій Хорошилов народився 8 грудня 2000 року у селі Дроздівка Куликівської громади.
Навчався у місцевій школі. Після закінчення школи продовжив навчання у Куликівському професійному аграрному ліцеї, де здобув професію тракториста-машиніста та слюсаря з ремонту сільськогосподарських машин.
У 2019 році Андрій підписав контракт і став військовослужбовцем Збройних сил України. Служив у 1-й окремій танковій Сіверській бригаді. Там його і застала повномасштабна війна.
З початку 2025 року служив оператором БпЛА у складі 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка.
Загинув Андрій Хорошилов під час виконання бойового завдання 25 вересня 2026 року біля села Покровське на Дніпропетровщині.
Поховали військового у Чернігові на кладовищі «Яцево».
У нього залишилися дружина, маленька донька та батько.
Андрій Максимченко народився 29 липня 1973 року у селі Довгуни (зараз — Любецька громада).
Навчався у Малинівській середній школі. Після закінчення школи проходив строкову військову службу.
З 1994 по 2009 рік служив у Ріпкінському, а потім у Славутицькому відділі внутрішніх справ. Звільнився зі служби за вислугою років.
У травні 2024 року Андрій Михайлович добровольцем долучився до лав ЗСУ. Служив на Сумському напрямку.
4 жовтня 2026 року чоловік помер.
Поховали військового у Славутичі.
У нього залишилися донька та дружина.
8 жовтня у Славутичі оголосили Днем жалоби.
Ігор Тебенко народився 31 жовтня 1985 року в селі Тихоновичі.
Навчався у Тихоновицькій загальноосвітній школі, яку закінчив у 2003 році. Того ж року чоловіка призвали на строкову військову службу до Державної прикордонної служби України. У 2005 році він продовжив службу вже за контрактом.
У 2023 році чоловіка мобілізували до лав прикордонної служби.
Загинув чоловік 7 жовтня 2026 року.
Поховали військового на Алеї Героїв у Сновську.
Роман Повх народився 26 грудня 1980 року в селі Переволочна Прилуцького району.
Закінчив місцеву школу.
«Разом з братом мріяли стати військовими, подали документи до вищого військового училища у місті Василькові. Та доля розпорядилася по-іншому: не пройшли за конкурсом. Вступив до Лубенського лісотехнічного технікуму та не закінчив його, бо був призваний до війська у повітряно-десантний батальйон. До навчання в технікумі не повернувся», — пишуть у громаді.
Після служби працював на різних роботах в будівельних компаніях Прилук та Гніденцях.
У 2024 році чоловіка призвали до лав ЗСУ. Проходив навчання у Гончарівському навчальному корпусі, далі — Дружківка Донецької області. Був стрільцем-помічником гранатометника. Мав позивний «Фізрук».
Загинув під час першого бойового завдання 4 лютого 2025 року на Донецькому напрямку.
З того часу чоловіка вважали зниклим безвісти.
Поховали військового у рідному селі.
У нього залишилися батько, мати та брат.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
