16-річний Арсеній Гапон із Мени, що на Чернігівщині, опановує перукарську справу та поєднує роботу із навчанням в одинадцятому класі. Стати барбером вирішив, щоб продовжити справу матері та старшого брата Артема, який цьогоріч долучився до лав ЗСУ.
Арсеній цього літа два місяці навчався на курсах барберів у Чернігові, а нині практикується в салоні свого старшого брата Артема у Мені. Понад 20 років тому перукарську справу розпочала їхня мати — Оксана Гапон.
«Це, мабуть, на генному рівні в них таке. Старший син Артем в одинадцятому класі сказав: "Мамо, я хочу спробувати". І привів одного друга, другого, третього. Йому дуже-дуже сподобалося, дуже гарно виходило. Так він вирішив навчатися в Києві і став перукарем. Працював у барбершопах», — розповідає жінка.
За її словами, після повномасштабного вторгнення Артем повернувся до Мени та відкрив власний барбершоп. А цьогоріч долучився до лав Збройних Сил України.
«Тут душу вклав, кожна частинка — це наш Артем. І щоб когось сюди прийняти іншого. Воно все перевернулося так моментально. А Арсеній каже: "Я хочу тут". Ну це, напевно, навіть сама доля його сюди привела».
Арсеній розповідає, він не хотів залишати барбершоп брата без нагляду.
«Він мені пропонував раніше ще — дивитись, вчитися стригти в нього. А я так думаю — куди він дінеться? Дівся — він поїхав. Ну і кажу мамі, що треба якось вчитися. Першого Миколу і постригли з мамою. Мама знімала відео, кидала Артему. Він казав — чи правильно ми робимо, чи ні», — згадує хлопець.
Після цього старший брат порадив пройти навчання в одному з барбершопів у Чернігові.
«Вони там хвалили, хотіли до себе забрати працювати. Я кажу: "Ні, ні, ні, в мене тут своє". Тобто, мене брат сам "виманив", щоб я раніше почав працювати. Боявся і боюся, дуже сильно. Головне — не поспішати, а робити. Поки що добре виходить, ще незадоволених не було».
Арсеній каже: його також підтримують однокласники та вчителі у ліцеї.
«Вчителі всі навіть знають. Вітали мене, що в мене є своя справа. Школа дистанційно, ходимо до школи ми не часто. Але навіть коли йдемо, я намагаюся працювати після школи. Намагаюся поєднувати все. Коли вихідні, я беру повний день».
Оксана також тішиться, що син знайшов справу до душі.
«Всі на одній хвилі. У мене до мурах такі відчуття. Дійсно, і досі не можу зрозуміти. Так класно, за моїми стопами пішли хлопці. Професія — дуже гарна, популярна галузь краси. Чоловіки тепер бороду носять, гарно все можна оформлювати».
Арсеній каже: після завершення навчання в ліцеї він мріє пожити у Києві. Втім, на кого вчитися далі й до якого закладу вступати, хлопець ще не вирішив.
«Я ще дуже люблю тренуватися. Тобто я готуюсь до виступу з бодібілдингу. І цей напрямок мені дуже подобається, щоб піти далі за ним. Було б класно тренувати людей, наприклад».
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
