Футбольна команда «Дружба-Козаки» з Ніжина — одна з трьох команд із Чернігівщини, які у сезоні 2026/2027 взяли участь у розіграші Кубка України з футболу та єдина команда-аматор із області. Клуб із Ніжина дійшов до 1/32 та програв «Базису» з Черкащини. Як розповів Суспільному президент клубу Анатолій Романенко, «Дружба» утворилася у 2016 році. Спочатку команда грала на районному рівні, а у 2023 році об'єдналася з командою «Козаки». Відтоді «Дружба-Козаки» виступає в такому складі.
Із 2016 року команда брала участь в усіх футбольних турнірах на рівні району. У 2023 році вперше взяли участь у Кубку області. Тоді і об'єдналася із суперниками, каже президент клубу Анатолій Романенко.
«Тому що саме, розумієте, зараз воєнний стан, тяжке фінансування. Ми об'єдналися, поговорили, поспілкувалися і вирішили назвати команду "Дружба-Козаки". Тобто як фінансування, так і організація гарантійних моментів команди».
У 2026 році «Дружба-Козаки» стали фіналістами Кубка області, що дало змогу команді взяти участь у боротьбі за Кубок України. В 1/64 стадії розіграшу Кубка України ніжинська команда перемогла ФК VIVAD із Житомирщини. Перемогу здобули в серії пенальті. В 1/32 грали з командою «Базис» із Черкаської області. «Дружба-Козаки» програла з рахунком 3:5. Анатолій Романенко каже, однією з причин програшу стала недостатня кількість замін.
«Суперник був достатньо непоганий, але, повторюся, в 1/64 був сильніший суперник. Ми після 2:0 знову заспокоїлися. Заспокоїлися, але все було в наших руках. 2:0, грай спокійно».
За словами Анатолія Романенка, гравці команди мають основні роботи, тому проводити тренування, щоб зібрати всіх, — важко. Але також на заваді стають повітряні тривоги.
«Війна, повітряні тривоги. І керівники стадіону, коли повітряні тривоги, виганяють зі стадіону, щоб залишити його, бо це тривога, небезпека».
Воротар команди Ярослав Костенко — військовослужбовець, наразі проживає в Борисполі. Розповідає, обрав ніжинську команду, адже його родина з Чернігівщини.
«Ще навіть колись був у Бобровицькому районі, потім став у Ніжинському. Тобто грали в Бобровицькому районі, потім у Ніжинському. Так склалося, що все життя зв'язалося з футболом саме на Чернігівщині».
У попередньому кубковому матчі Ярослав забив пенальті.
«Я дуже задоволений, що зміг потрапити в історію, відзначитися в такому матчі. Взагалі було круто. Перемагати завжди класно. І бути в статусі переможця — це не передати. Ті, хто в команді, вони це розуміють: цей азарт, це бажання, цю пристрасть».
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
