На Чернігівщині 7 серпня попрощалися із захисниками України Олександром Протченком, Віктором Клепацьким та Андрієм Лимарем. Також 6 серпня провели в останню путь військового Ігоря Ребенка, якого два роки вважали зниклим безвісти.
Про це повідомляють в Іванівській, Менській та Куликівській громадах. Також інформацію Суспільному надала дружина побратима одного із загиблих бійців Ірина Коваленко.
Андрій Сергійович Лимар народився 27 квітня 2001 року в селі Морозівка Луганської області.
Закінчив місцеву школу. Потім вивчився у Старобільському технікумі Луганського національного агротехнічного університету за спеціальністю «Агроінженерія».
Після навчання проходив строкову військову службу в Чернігові у 2021–2022 роках. Служив на посаді водія-електрика. Пізніше підписав контракт та у складі 110-ї механізованої бригади воював на Донецькому напрямку. Був командиром стрілецького відділення. Мав позивний «Дрон».
Загинув солдат Андрій Лимар 31 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Велика Новосілка Волноваського району Донецької області.
Тіло бійця повернули в Україну у квітні 2025 року та через понад рік ідентифікували за результатами ДНК.
«Андрій мав стати нашим кумом, але не склалося. Він був дуже позитивною людиною, любив спорт, кальян. А також любив свою автівку, про яку піклувався, як про кохану дівчину. Він був хорошим товаришем, який завжди готовий був прийти на допомогу. У Чернігові у нього залишилась кохана дівчина Яна», — згадує Ірина Коваленко.
За словами Яни, останнє повідомлення Андрія було: «Невдовзі повернуся».
«Андрій — людина, яка з'явилася в моєму житті точно не просто так. Це сталося саме тоді, коли було потрібно. Він ніби вдихнув у мене життя — навчив бути впевненою в собі, не зважати на дрібниці та просто радіти кожному дню. Ми будували плани на майбутнє. Я навіть подумати не могла, що плани залишаться лише планами», — каже Яна.
Попрощалися та поховали захисника в Чернігові на кладовищі у Ялівщині. У нього залишилися батьки, які зараз перебувають на тимчасово окупованій території, брат та дівчина.
Ігор Борисович Ребенок народився 3 травня 1975 року в селі Велика Благовіщенка Горностаївського району Херсонської області.
Дитячі та юнацькі роки минули в селі Олександрівка тоді ще Семенівського району Чернігівської області. Після закінчення школи здобув фах у СПТУ села Зноб-Новгородське Середино-Будського району Сумської області.
У 2014 році чоловік долучився до захисту Батьківщини. Воював на Донеччині.
Згодом разом із дружиною оселився в селі Горбове, що у Куликівській громаді.
Сержант Ігор Ребенок проходив службу на посаді старшого стрільця-оператора.
Загинув 7 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Переїзне Бахмутського району Донецької області.
Попрощалися та поховали захисника у селі Горбове.
Протченко Олександр Юрійович назавжди на вічний спочинок повертається до села Іванівка, де похована його мама.
Олександр Юрійович Протченко народився 20 листопада 1981 року.
До мобілізації працював столяром у Чернігові.
Помер військовий 23 липня 2026 року.
Поховали воїна на кладовищі в селі Іванівка.
Віктор Миколайович Клепацький народився 16 листопада 1969 року в селі Ведильці Чернігівського району.
У рідному селі закінчив 10 класів, після чого здобув професію тракториста в селищі Куликівка. Проходив строкову військову службу.
У 1993 році одружився. Разом із дружиною виховав двох дітей — сина Дениса та доньку Ірину. З 1999 року родина проживала в селі Синявка. Чоловік працював у місцевому колгоспі, а також опалювачем у будинку культури.
У квітні 2025 року долучився до лав оборонців. Служив сапером.
Помер у військовому госпіталі 4 серпня 2026 року внаслідок гострої серцево-судинної недостатності.
Поховали військового в рідному селі.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
