У Костобоброві — селі, що за кілометр від кордону з РФ, досі залишаються вісім жителів. До повномасштабного вторгнення у селі на прикордонні Чернігівщини проживала 421 людина. Наразі ще дві сім'ї збираються виїжджати, трьох останніх корів, що тримали у селі, здали, а російська армія продовжує спалювати будинки. Про це Суспільному розповів один із останніх жителів, який залишається у Костобоброві, — Михайло Охременко.
Чоловіка знімальна група Суспільного зустріла дорогою до Чайкиного — за 10 кілометрів від російсько-українського кордону.
"Живу я в Костобоброві, там нас залишилося людей вісім. Світла немає, газу немає, води немає, хліба немає".
До повномасштабного вторгнення село було одним із найбільших у Семенівській громаді. Нині російська армія послідовно його спалює, каже чоловік.
"Палять щодня по дві-три хати. За цей тиждень уже спалили будинків 15. І щодня летять як на екскурсію. Усі хати в ряд. Там уже не хати, а привиди".
Чоловік прямує до села Полюшкіно, щоб там, за 15 кілометрів від дому, взяти з морозилки продукти.
"І поїду знову додому, може, приїду, а там уже хата горить. Я на пенсії. Мені 69 років. Жінка на пенсії. Тримаємо господарство: кури, індики, свиня, кінь. Ось це нас тримає. І куди нам?"
У Костобоброві обов’язкову евакуацію оголосили взимку. Сподіваючись колись повернутися додому, частина місцевих жителів переселялася до найближчих сіл, зокрема, до Чайкиного та Карабанів Новгород-Сіверської громади.
"Внутрішньопереміщених осіб у нас: Чайкине, Карабани — 45 людей. Із них всі, переважно, із Семенівської громади", — розповідає староста Василь Шавша.
Проте з 1 липня обов'язкову евакуацію оголосили ще в низці сіл, що за 10 кілометрів від кордону з РФ, — серед них Чайкине та Карабани. На запитання, чи пропонують Михайлу Охременку з дружиною якесь житло, чоловік відповів так:
"Ні. Пропонували модульні будиночки в Чернігові, а там, кажуть, грибок".
Наразі пошуками житла займається його син, каже чоловік. Розглядає варіанти у селі Печенюги, що за 22 кілометри від кордону.
"От син купує, тисяч 15 доларів віддай. Печенюги. А їх бомблять. Хай, кажу, нас уже там добивають, у Костобоброві. Але погано, що світла немає: куплю, що в магазині, у погребі воно за два дні засмерділось – викинув".
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
