Близько чотирьох тисяч кущів лаванди на дідусевому городі у селі Рудівка, що на Чернігівщині, виростила Валентина Бондаренко з Прилук. Суспільному жінка розповіла: з початком повномасштабного вторгнення вимушено виїхала за кордон, де втратила сон та відчула бажання повернутися на свою малу батьківщину. Так у жінки з'явилася ідея посадити лавандове поле біля дідусевої хати. За три роки вона упорядкувала під ці потреби 60 соток присадибної ділянки: корчувала дерева, грейдером вирівнювала територію, встановила паркан, гойдалку та альтанку. Нині хоче, щоб створеною красою насолоджувалися інші люди.
На першій частині лавандового поля у селі Рудівка ростуть тисяча кущів лавандину сорту "Платінум Ніко". Восени Валентина самостійно розмножила їх із раніше придбаних трьохсот живців.
Валентина ділиться: нині штучно стримує цвітіння лавандину, аби сформувати пишні кущі.
"Вона буде цвісти трохи пізніше. Вона вже повинна була б заквітнути, але я її цього року вже двічі стригла. Для того, щоб вона набирала масу і наступного року було те лавандове поле, про яке я мріяла".
На другій частині поля росте близько трьох тисяч кущів лаванди англійської вузьколистої. Жінка пояснює: 2023 року замовила через інтернет і посадила тут дві тисячі живців цієї рослини. Коли лаванда підросла, зрозуміла, що має й інші сорти.
"Тут сорти мішані. Хто розуміється на сортах, то воно видно — одна пізніше заквітає, друга раніше. Повністю ще квітка не відкрилася, але вона вже починає квітнути. Бджілки є, але як є сонечко. В місцевих людей є пасіки, от бджілки і прилітають".
Жінка каже: після минулої зими її лаванда дуже постраждала від сильних морозів.
"Після зими думала, що взагалі його не буде. Все вирішила його передискувати. Дуже була люта зима. Лаванда перезимувала дуже погано. Я приїхала до неї, нахиляюся, а вона вся суха і відламується. Вирішила її зрізати. Найняла людей, скосили, і вирішила, що вже все передискую. Коли вона пішла, почала відходити, і оце так вийшло".
Ідея посадити лавандове поле, пригадує жінка, у неї з'явилася, коли працювала за кордоном.
"Мені було тяжко на чужині, і, можливо, через стан нервової системи у мене пропадає взагалі сон. Приймала довго різні пігулки, але не могла спати, і це дуже страшно. Алейки в Чехії практично всі засаджені лавандою. Ми так ідемо з роботи, і дівчата кажуть: «Візьми ось нарви пучок лаванди і поклади під подушку. Не мучся». Я почала вирізати букетики лаванди і класти біля подушки. Дійсно, я стала спати. Я стала засинати".
Як локацію Валентина обрала територію біля будинку свого дідуся у селі Рудівка, де народилася і виросла. У спадок від дідуся їй також залишилося лелече гніздо, до якого продовжують прилітати лелеки.
"Сумувала за місцем, де виросла, де пройшло моє дитинство. Переосмислювалось все в голові: таке гарне і красиве місце — чому ми його закинули, чому ми його запустили, чому так? Тоді я згадала ще в Чехії, що в мене від батьків є шматочок землі. Я свою ідею озвучила вдома. Ми приїхали на цю територію, вони на мене дивляться: «Мамо, ти що?» Тут дуже було багато роботи".
Тоді в успіх її задуму не повірили навіть рідні, пригадує жінка, а щоб впорядкувати територію, довелося залучати спецтехніку Сухополовʼянської громади.
Цьогоріч на лавандовому полі жінка встановила паркан, велику гойдалку та альтанку.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
