На Чернігівщині 22 травня, в Киселівській, Коропській, Корюківській громадах та в обласному центрі, в останню путь провели чотирьох захисників України: Олександра Ковальковського, Петра Ручку, Станіслава Хобела та Ігоря Сердюка.
Про це повідомляють на сторінках громад. Також інформацію Суспільному надав старший науковий співробітник Чернігівського військово-історичного музею, заслужений працівник культури України Сергій Лаєвський.
Олександр Сергійович Ковальковський народився 26 листопада 1992 року в селі Піски Щорського (нині Сновського) району на Чернігівщині. Ще в дитинстві разом із родиною він переїхав до села Снов'янка Чернігівського району. Тут він зростав, ходив до школи.

Після закінчення Брусилівської школи у 2010 році, Олександр здобув професію столяра та верстатника у Чернігівському професійному деревообробному училищі.
У 2013 році він пройшов строкову службу, а вже у 2014-му одним із перших став на захист суверенітету України, взявши участь в антитерористичній операції (АТО). Повернувшись до цивільного життя у 2016 році, Олександр працював у Кременчуці, а згодом — слюсарем-сантехніком КП "Чернігівводоканал".
У 2017 році чоловік одружився. В подружжя народилися двоє синів — Кирило та Єгор.
У 2024 році Олександр знову доєднався до Сил оборони. Як старший сапер, він виконував завдання на гарячих Херсонському та Донецькому напрямках.
Загинув воїн 15 травня 2026 року в місті Добропілля під час виконання бойового завдання.
Поховали Олександра Ковальковського у Снов'янцы.
У нього залишилися дружина, двоє маленьких синів, батьки та молодший брат.
Петро Миколайович Ручка народився 16 березня 1983 року в Коропі. Закінчив 9 класів Коропської школи, згодом навчався у професійно-технічному училищі в Шостці, де здобув фах кухаря-кондитера. Пізніше у Чернігові опанував ще й будівельну справу.

Проживав у Коропі, разом із дружиною виховував сина та доньку. Працював на різних підприємствах, серед яких – "Простір" та райавтодор.
23 січня 2023 року Петро Ручка долучився до лав ЗСУ. Служив у 31-й окремій механізованій бригаді, в артилерійському відділенні реактивного артилерійського взводу реактивної артилерійської батареї. Дбав про життєзабезпечення побратимів – протягом восьми місяців готував для них їжу.
13 листопада 2023 року захисник зник безвісти під час виконання обов'язків військової служби поблизу Авдіївки на Донеччині. Днями експертиза підтвердила загибель бійця.
Поховали Петра Ручку у Коропі 23 травня.
У нього залишилися дружина, син і донька та мама.
Станіслав Олександрович Хобел народився 30 січня 1968 року у Корюківці. Там закінчив дев'ять класів місцевої школи №2. Далі навчався у технікумі у місті Гомелі (республіка Беларусь, — ред.), де здобув спеціальність техніка-будівельника.

З 1987 по 1990 проходив строкову службу в місті Мурманськ (Росія, — ред.)
Після служби повернувся до Корюківки та працював дорожним майстром у шляховій службі. Окрім того, працював на фабриці технічних паперів робітником колій.
Останнє місце роботи на деревообробному підриємстві підсобний робітник.
23 квітня 2025 Станіслава мобілізували до війська.
Помер чоловік 16 травня 2026 року.
Поховали Станіслава Хобела у Корюківці.
Ігор Вікторович Сердюк народився 5 листопада 1983 року у Чернігові. Закінчив школу №19.

Потім проходив строкову службу у прикордонних військах. Після служби працював на автозаправці.
Під час повномасштабного вторгнення долучився до лав ЗСУ.
Загинув Ігор Сердюк 1 січня 2025 року.
Поховали воїна у Чернігові на кладовищі "Яцево".
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
