На Чернігівщині 15 травня в останню путь провели шістьох захисників України: Сергія Патлатова, Михайла Коробку, Валерія Гавриленка, Олександра Зеленського, Сергія Антоненка та Олександра Єгорова. Чотирьох військових тривалий час вважали зниклими безвісти.
Про це повідомили у Менській, Новобасанській, Сухополов'янській та Вертіївській громадах. Також інформацію Суспільному надав старший науковий співробітник Чернігівського військово-історичного музею, заслужений працівник культури України Сергій Лаєвський.
Сергій Патлатов народився 16 квітня 1981 року.

Долучився до лав оборонців 14 березня 2023 року.
"Родина Сергія — внутрішньо переміщені особи, які знайшли прихисток від війни та свій новий дім саме в Мені", — пишуть на сторінці громади.
Тривалий час чоловіка вважали зниклим безвісти.
Згодом стало відомо, що військовий загинув 5 січня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу села Кругленьке Курської області РФ.
Поховали бійця на центральному кладовищі в Мені.
Михайло Коробка народився 22 листопада 1985 року в селі Вороньки (зараз Новобасанська сільська громада, — ред.).

У 2003 році закінчив Вороньківську загальноосвітню школу І–ІІІ ступенів. У 2004 році завершив навчання у міжрегіональному центрі професійної перепідготовки військовослужбовців, звільнених у запас, та здобув професію слюсаря з ремонту автомобілів.
Довгий час працював за фахом у структурі МВС України в Києві.
У 2006 році створив сім’ю, разом із дружиною виховував двох доньок.
У лютому 2025 року Михайла призвали на військову службу.
З 12 травня 2025 року чоловіка вважали зниклим безвісти. У 2026 році підтвердили смерть війського, він загинув поблизу хутора Олешня Курської області РФ.
У чоловіка залишилися дружина, доньки та брат, який також служить у лавах ЗСУ.
Поховали бійця у рідному селі.
Валерій Гавриленко народився 16 грудня 1980 року в селі Манжосівка (зараз Сухополов'янська громада, — ред.).

Навчався в Дідівській середній школі.
Після закінчення школи працював на підприємствах у Прилуках, пізніше — автослюсарем у селі Єгорівка.
Наприкінці 2022 року чоловік долучився до лав ЗСУ.
Загинув 14 липня 2024 року під час виконання військового обов’язку на Донецькому напрямку.
Поховали бійця у рідному селі.
У чоловіка залишилися дружина і батько.
Олександр Зеленський народився 13 листопада 1996 року в селі Черняхівка.

До лав ЗСУ долучився 16 квітня 2025 року.
Загинув у бою 26 квітня 2026 року.
Поховали бійця на кладовищі в Черняхівці.
15 травня у Вертіївській громаді оголосили День жалоби.
Сергій Антоненко народився 27 липня 1987 року в Чернігові.

У 2004 році закінчив середню загальноосвітню школу №28, а у 2009 році — Чернігівський державний інститут права, соціальних технологій та праці за спеціальністю "Правознавство" та здобув кваліфікацію юриста.
Після навчання з травня 2010 року до лютого 2011-го проходив службу в роті судового конвою внутрішніх військ України в Києві.
У 2011 році розпочав службу в батальйоні патрульної служби УМВС у Чернігівській області, де згодом познайомився з майбутньою дружиною.
У 2012 році одружився. Пізніше в сім’ї народився син, а через кілька років — донька.
Служив Сергій інспектором-кінологом у батальйоні патрульної служби УМВС у Чернігівській області, а згодом — кінологом у Чернігівському слідчому ізоляторі.
Після звільнення працював на посаді експедитора в компанії "BІBAT Трейдінг".
З перших днів повномасштабного вторгнення долучився до лав територіальної оборони.
Загинув 2 листопада 2024 року під час бойового завдання в Покровському районі Донецької області.
Нагороджений Золотим хрестом та медаллю "За оборону Чернігова".
Поховали військового в Чернігові на кладовищі в Ялівщині.
Олександр Єгоров народився 13 січня 1971 року в Чернігові.

Навчався в середній школі №30, продовжив навчання у Чернігівському професійно-технічному училищі №1.
Працював токарем на заводі в Чернігові.
8 лютого 2023 року чоловіка призвали до лав ЗСУ.
Загинув 8 травня 2026 року.
Поховали на кладовищі "Яцево" в Чернігові.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
