Єфросинія Кунцевська з села Орлівка, що на Чернігівщині, 30 березня відзначила своє сторіччя. До 98 років жінка без окулярів читала газети та книжки, допомагала на городі, а торік оббирала кущі смородини, розповіла про неї дочка Антоніна. Зараз жінка мало їсть, не свариться, всіх любить і шкодує тільки про те, що не здобула освіти.
Привітати жінку з ювілеєм прийшли рідні та односельці.
"Прожила, як у сні пролетіло. А старість підійшла. Сто років. Як не поверни, то не помолодію. І плакати, увесь час плакати – навіщо я здалась кому. Хоч плач, хоч не плач, а сльози не допоможуть. А треба веселитися і радіти. Життя прожила, як треба", — каже Єфросинія.
Жінка народила п’ятьох дітей. Двох дочок уже немає, двоє дітей живуть далеко — в Якутії. Дочка Антоніна живе з нею, допомагає і доглядає останніх п’ять років.
"Лежу боком, наче дохле порося. Несуть мені і їсти, і пити. Нагодують і лежи. А воно і не лежиться, а думки думаються: діти порозліталися".
Дочка розповідає, мати ще два роки тому читала без окулярів.
"Вона і того року яблука кришила. У саду назбираю яблук, помию, а вона накришить. І так вийде: смородину оббирала, порічку оббирала".
Єфросинія розповідає, що змалечку важко та багато працювала, бо росла сиротою.
"Голодовка ж була. Померло багато людей. Усі повмирали, одна я тільки залишилася".
За словами довгожительки, до школи ходила тільки три класи.
"У кого є шати, то ходять у школу. А я сиджу – не треба нікому, ніхто за мною не ходить, не виправляє: «Іди в школу». А в що вдягтися і в що взутися? Аби я грамотна була, я б кудись полетіла, чи поїхала, чи десь на роботу влаштувалась. А як балбес, то куди ти підеш".
Перший чоловік Єфросинії помер. З другим зійшлася у 75 років.
"Він прожив з нею років 15, мабуть, і помер", — розповідає дочка.
Жінка вважає, що якогось секрету довголіття у неї немає. Їсть усе.
"Що моя душа хоче. Як захочу якого часнику чи цибулі — дай. Не захочу — не треба, нехай хоч і мед буде, то я його не візьму. Як поїм трохи — мені все. Мені лікар казав: «У тебе такий шлунок дитячий, що ти їси по-малу». І правда, я їм мало. Он квасолі наварила, то налупилася, чаю напилась і хорош".
За словами односельця Миколи Вовка, бабуся Проня любить рибу і нічого з магазину. Навіть хліб сама пекла.
"Вона ніколи ні з ким, ні з сусідами, ні скандалів жодних, нічого. Тільки людям добро робила. Скільки вона переготувала — весілля, похорони. Вона кухар найкращий була. Душевна людина".
Дочка Антоніна додає.
"Вона така була нічого. Вона і з дітьми, і з старими ніколи не сварилася, не кричала, така була справедлива".
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
