Чернігівці запам’ятали повінь 1970 року, яка є найбільшою для міста у ХХ столітті, мародерством, зіпсованим майном, знищеним урожаєм та пересуванням човнами. Тоді в місті жили приблизно 100 тисяч людей. Унаслідок повені підтопило 40 вулиць, а це понад 1 300 будинків. Вода тоді сягала близько дев'яти метрів. Радянська влада замовчувала цю повінь, а місцева преса писала про те, яка "красива висока вода".
Для повені мають скластись одразу кілька факторів: температури повітря, швидкості танення снігу, інтенсивності дощів та наявності льодових заторів, що перекривають русла річок. Усе це було того самого 1970 року. Тоді вода зіпсувала підлогу, стіни у домівках, підвали, а ще городину. Люди, аби дістатися до роботи, пересувалися човнами. Більшість продовжували проживати у підтоплених будинках через страх мародерства.
73-річна Марія щодня виливає воду з подвір'я на дорогу. Каже, робить це, щоб зменшити ризик підтоплення городу та будівель.
"Ми у 1971-му заселились. Приїхали сюди. У підвалі була, в погребі була вода".
Зі слів 76-річного Василя, під час повені 1970 року вулицею Ушакова, яка нині названа на честь Антонія Печерського, пересувалися човнами, більшість із яких надало місцеве підприємство.
"У 1970-му вся вулиця була зайнята військовими БТРами, вони плавали вулицею. Майже у кожного був човен. Тоді дали човни. Дало «Хімволокно» свої човни. Там же в них база була за Десною".
Історик Сергій Леп’явко вивчав кількість та масштабність повеней у Чернігові. Зібрані дані він опублікував у своїй книзі "Ілюстрована історія Чернігова".
"Під час повені 1970 року, за статистикою, у Чернігові затопило або підтопило понад 1 300 будинків і 40 вулиць. Тобто насправді це для міста, яке тоді мало населення десь плюс-мінус 100 000 людей, це було дуже-дуже багато".
Попри підтоплення, більшість людей залишилися жити у своїх домівках, деякі на горищах.
"Тому що ж крадіжки були. На човнах плавали, що можна було забрати, то забирали, якщо вдома нікого немає. На підмостках шпали лежали у дворі зв'язані, то вже тягнули", — каже Василь.
Деяким людям, у яких були пошкоджені будинки, компенсували збитки, але цих коштів було недостатньо.
"Кожен отримав страховку. Невелику, але отримали. Потім, здається, давали по 150 рублів на купівлю матеріалів, щоб штукатурку зробити, цвяхи купити, підлогу заново постелити. Давали, приходили. У принципі, тих грошей не вистачало. Звісно, не вистачало. Це мізер був. Хоча 150 рублів… Люди за 100 рублів тоді працювали", — говорить Василь.
Тоді від повені постраждали близько 10 000 людей, зазначає історик. Утім, більшість чернігівців сприймали розлив річки позитивно.
"У Радянському Союзі існувала установка, що тут нічого катастрофічного або негативного відбуватись не може, що комуністична партія все тримає під своїм контролем. Тому про повені 1970 року, от я шукав усіма чернігівськими газетами, було тільки дві маленьких замітки. І то на зразок такої, що висока вода, і написано, як це красиво, що висока вода, все. Про те, що стільки народу постраждало, цього не було. Коли була просто висока вода, то чернігівці сприймали це як такий дар природи, ходили дивитися, плавали човнами, і це була більше атракція в позитивному сенсі", — каже історик.
Найкраще видно тодішній рівень води у порівнянні з сьогоденням — на Красному мосту.
"На Красному мосту у тролейбусі нижня сходинка була затоплена. Це я пам’ятаю. І щоб зайти до тролейбуса, треба було стрибати. Було дуже багато води", — зазначає Василь.
Зі слів Сергія Леп'явка, найбільше заливало в Чернігові Лісковицю та Кордівку, а також вулиці вздовж Стрижня.
Олександр купив ділянку під будівництво на Лісковиці у 2012 році. Каже, знав, що тут було підтоплення, тому врахував це.
"Я ділянку підняв на два метри. І тому наприкінці своєї ділянки викопав озеро".
Він каже: глибина такої штучної водойми приблизно три метри, а об’єм — до тисячі кубометрів.
"Ґрунтова вода стікала туди. Працювало як накопичувач ґрунтової води".
У ХХ столітті в Чернігові повені були щорічно. Зазвичай рівень води підіймався до трьох-семи метрів, але й були вище за вісім метрів.
"Протягом XX століття такі великі повені були у 1908, 1911, 1917, 1931, 1938, 1940 роках", — каже Леп'явко.
З його слів, повені трапляються через велику кількість снігових опадів та різке потепління.
"Річ у тім, що снігу випадало багато весь час, до 1990-х років. Але катастрофічна повінь можлива, тільки якщо температура, скажімо, довго тримається -3, -5, а потім підіймається одразу за один-два дні до +15–18. От в 1970 році та в тих інших роках саме так і сталося".
За даними обласного гідрометцентру, станом на 19 березня рівень води в річці Десна у Чернігові становить 314 сантиметрів. Торік за аналогічний період цей показник був 310, 2024-го — 578. Востаннє підтоплення у Чернігові було навесні 2023 року. Тоді Десна розлилася і підтопила, зокрема, міський пляж "Золотий берег".
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
