Павло Адаменко — фермер із села Пушкарі, що на Чернігівщині, за 17 кілометрів від кордону з Росією. Живе та господарює чоловік у зоні бойових дій попри регулярні обстріли та інсульт, який переніс два роки тому. Сільгосптехніку та врожай він зберігає просто неба, щоб у разі обстрілу не згоріло все на складі. А ще він єдиний, хто чистить від снігу дороги в селі, бо дорожні служби через атаки БпЛА туди не доїжджають. Як живе в таких умовах село — далі у матеріалі.
Вежа мобільного зв'язку та місцева школа зруйновані ударами FPV-дронів
Село Пушкарі розташоване у прифронтовій Новгород-Сіверській громаді. Далі на північ унаслідок бойових дій населені пункти стали малолюдними або зовсім спорожніли. У Пушкарях наразі живе близько сотні людей, розповів староста Микола Сергієнко.
"З усіх сіл це — найбільше за населенням".
Ударами "шахедів" зруйнована місцева школа, мобільного зв’язку тут немає — вежа розбита FPV-дронами, ними росіяни періодично б’ють по селу.
Староста показує наслідки атаки, що сталась минулого тижня.
"Прилетів FPV-дрон на оптоволокні. Врізався у фронтон. Пробив фронтон, вилетіло вікно, пошкодило дах на будинку. Люди не постраждали. Тут живе сім’я з дітьми".
Після інсульту за кермом трактора фермер чистить дороги від снігу
З міркувань безпеки служба відновлення та розвитку інфраструктури області до Пушкарів не доїжджає. Тому ділянку дороги національного значення, що сполучає село з райцентром, не чистить.
Місцевий фермер Павло Адаменко, який розчищає тут дороги своїм трактором, обладнаним саморобним ковшем, розповідає: після останніх снігопадів, від 16 лютого, коли випало близько пів метра снігу, його техніка не справляється з такими обсягами роботи. Каже, що й зараз на ремонті.
"Я після кожного снігопаду по два рази виїжджаю, бо я зараз не встигаю, оскільки мені треба відпочивати. Я три години можу поїздити, потім приїжджаю додому — лягаю, лежу. Я два роки тому інсульт переніс, тому я зараз навіть погано ходжу. Їздити ще можу, та й то недовго", — говорить Павло Адаменко.
Зараз чоловікові 52 роки. Після інсульту чистити дороги та господарювати йому допомагає молодший син.
"Тут росіяни полюють за машинами"
Родина Адаменків вирощує зернові. Фермер говорить: на прикордонні росіяни б’ють по складах, тому техніку і врожай довелось перемістити.
"Мій склад може бути під обстрілом. Тому частину зерна я перевіз до сусіднього села. Частину в ГАЗон насипав, накрив, там діжки трикубові понасипав. Техніку всю теж звідти прибрав. Бо якщо розбомблять, то ж сіятись нічим буде".
Павло показує пошкоджений автомобіль: російський FPV-дрон атакував його, коли фермер підвозив місцеву жінку з райцентру до одного з прикордонних сіл. Каже, тут, на прикордонні, росіяни полюють за машинами.
"Це було вже ввечері, при фарах. Став у Ковпинці розвертатись. Я ж не бачив, звідки він, якраз крутонув — і дрон вдарив та розбився. Я виліз, подивився: граната окремо і він розбитий. Він ударив не капсулем, а боком — тому не вибухнув".
День, коли дрон не вибухнув, чоловік вважає своїм ще одним днем народження.
"Це було з місяць тому. Ще день народження в мене був, коли Микола (староста, — ред.) мене після інсульту на ношах ніс біля річки разом із військовими", — згадує Павло Адаменко.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
