На Чернігівщині почали впроваджувати міжнародне маркування пам’яток знаком "Блакитний щит". Так область долучається до світової практики захисту культурної спадщини.
Про це повідомляє департамент культури Чернігівської ОДА своїй сторінці у Facebook.
Як ідеться в повідомленні, зокрема на будівлях закладів культури, що є пам’ятками історії та архітектури національного та місцевого значення, уже розміщений такий знак.
Так, маркування здійснене на таких об’єктах:
- Новгород-Сіверський музей-заповідник "Слово о полку Ігоревім", зокрема на Тріумфальній арці, торгових рядах, Миколаївській церкві, Успенському соборі – пам’ятках архітектури національного значення, а також на інших об’єктах музею-заповідника;
- Чернігівський обласний історичний музей імені Василя Тарновського;
- Художній музей Галагана;
- Чернігівський обласний філармонійний центр фестивалів та концертних програм;
- Сосницький літературно-меморіальний музей О. П. Довженка;
- Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Софії та Олександра Русових;
- Ніжинський фаховий коледж культури і мистецтв імені Марії Заньковецької;
- Чернігівська обласна бібліотека для юнацтва;
- Кам’яниця Полуботка, що є об’єктом історико-археологічного музейного комплексу "Древній Любеч".
"Робота з маркування культурних об’єктів знаком «Блакитний щит» є складником загальноукраїнської практики та нині здійснюється в різних регіонах держави, зокрема в Києві, Львові та Львівській області, Сумах, Миколаєві й Одеській області", — повідомляють у департаменті.
Що відомо про "Блакитний щит"
Емблема «Блакитний щит» (щит із перехрещеними синьо-білими трикутниками) є міжнародним знаком захисту культурних цінностей у період збройного конфлікту. Її форму та призначення визначено Гаазькою конвенцією 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту.
Розміщення цього знака засвідчує статус об’єкта як пам’ятки культурної спадщини, руйнування або пошкодження якої відповідно до норм міжнародного права розцінюється як воєнний злочин.
Основною метою маркування є:
- підвищення рівня міжнародного правового захисту пам’яток української культурної спадщини;
- фіксація їх охоронного статусу в міжнародному правовому полі;
- документування фактів руйнування об’єктів культурної спадщини як воєнних злочинів;
- привернення уваги суспільства та світової спільноти до значення української культурної спадщини як складника європейської та світової культури.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
