Шостий та останній прорив на завод "Азовсталь" у Маріуполі 5 квітня 2022 року здійснив підполковник Олександр Шемет, який родом з міста Корюківка на Чернігівщині. 17 грудня під час виконання бойового завдання на Черкащині військовий загинув разом з екіпажем на борту українського вертольота Мі-24.
Про свій політ до Маріуполя у 2023 році чоловік розповідав журналістам Hromadske.
Нагадаємо, у лютому 2022-го російські війська оточили Маріуполь, українські військові в той час тримали оборону на заводі "Азовсталь". Єдиним способом доставити оборонцям ліки, їжу і зброю стали гелікоптери.
"Я просив Бога, щоб все було добре"
Перший політ на "Азовсталь" відбувся 21 березня 2022 року.
Військові 12-ї окремої бригади армійської авіації імені генерал-хорунжого Віктора Павленка виконували другий та шостий польоти. Льотчик цієї бригади Олександр Шемет мав виконати шостий політ.
На той момент росіяни вже знали про операції української авіації й посилювали протидію.
"Перший раз був неочікуваним і для самих москалів. Хлопці злітали — молодці. Що більше ми робили туди рейсів, (то більше — ред.) вони в протидію цьому нарощували свої засоби, щоб не допустити прориву наших вертольотів. Перед моїм вильотом уже один наш вертоліт пошкодили, а один — збили, і, відповідно, ми думали, як виконати цей рейс безпечніше для себе", — розповідав Олександр Шемет.
Шостий політ командування вирішило виконувати вночі. За декілька днів до цього, 31 березня, росіяни збили перший український вертоліт.
Дізнавшись про завдання, Олександр Шемет розповідав, що намагався знайти для себе мотивацію — думав про оборонців "Азовсталі", які чекають на якийсь зв’язок із великою землею. Думки про наслідки, якщо щось піде не так, військовий відкидав.
"Як-то кажуть, трохи дах починав їхати, і тому я не думав. Я просив Бога, щоб все було добре", — пригадував Шемет.
Політ на "Азовсталь" відбувся 5 квітня. Обидва екіпажі добралися до міста успішно.
На заводі військові вивантажили вантаж, а на борти взяли поранених. У вертольоті Шемета розмістили вісьмох тяжкопоранених.
Як розповідав Олександр, під час польоту назад, він повернув голову і побачив, що в Азовське море вийшов російський корабель. Він припускав, що судно з моря підійшло ближче до берега тоді, коли вони на "Азовсталі" завантажували поранених. Російські війська обстрілювали гелікоптери з корабля. Шемет маневрував.
"Вертоліт кидало, як іграшку, вибуховою хвилею".
"Свобода дається дорого"
Попри обстріл, екіпаж Шемета повернувся, а от другий екіпаж із пораненими на борту не долетів до лінії зіткнення сім кілометрів. На допомогу другому екіпажу вилетів рятувальний борт. Його росіяни теж збили.
"Свобода дається дорого", — розповідав військовий.
Найскладнішим у роботі льотчика Олександр Шемет називав втрати побратимів.
"Ось наче ти з ним недавно виконував польоти, а ось ти вже його ховаєш".
За це завдання Олександр Шемет, штурман-льотчик Олександр Ляшенко та бортовий технік Андрій Шоган отримали звання Героя України.
Це був останній успішний авіапрорив на "Азовсталь". Більше українські льотчики долетіти до заводу не змогли.
Що відомо про Олександра Шемета
17 грудня 2025 року, на борту українського вертольота Мі-24, під час виконання бойового завдання Олександр Шемет загинув.
Як Суспільному розповів брат Олександра Юрій Шемет, попереднє розслідування встановило, що вертоліт зіштовхнувся із "шахедом".
"Ввечері 17 грудня надійшов наказ вилетіти на перехоплення «шахедів». Борт піднявся, тримав зв'язок із пунктом управління. Згодом на пункті управління вертоліт на радарі не фіксувався. Це говорить про те, що він уже впав. Підтвердження загибелі є. На місці падіння знайдено чотири трупи. Всі члени екіпажу загинули. Це вже факт.Тут ще такі обставини, що цей «шахед» не був видимий на пункті управління. Мабуть, він летів дуже низько. Ті люди, які проводили розслідування, кажуть, що такого вони раніше не бачили. Вертоліт так сильно пошкоджено, що його, можна сказати, повністю розірвало на шматки. Тіла дуже обгоріли. Який саме «шахед» влучив у вертоліт, також поки що мені не відомо”.
З 2015 року Олександр Шемет брав участь в антитерористичній операції на сході України. На початку повномасштабного вторгнення обороняв Київ.
13 грудня чоловікові виповнилося 55 років. Крім брата, в Олександра залишилися мати, дружина, а також донька та син.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
