Близько 500 посилок на фронт та військовим, які проходять лікування, за три роки роботи відправили з волонтерського хабу, який діє в Прилуцькому фаховому медичному коледжі на Чернігівщині. З нагоди Міжнародного дня волонтера, який відзначають 5 грудня, у закладі підбили підсумки роботи та відзначили людей, які плетуть сітки, вʼяжуть килимки та шкарпетки, роблять окопні свічки, шиють подушки, збирають кошти на благодійних ярмарках.
Зокрема, як підсумок роботи — мапа України з десятками позначених населених пунктів. Студент другого курсу Прилуцького медколеджу Олександр Бейник каже: це ті громади, куди волонтери їхнього закладу передають гуманітарні вантажі.
"Це є певна візуалізація нашої роботи. Добре, коли ми бачимо це на карті, бачимо цей масив населених пунктів, то масштаб нашої цієї роботи усвідомлюється краще".
Ще одна візуалізація — це слово "волонтер", яке виклали з чеків від придбаних товарів та висланих на фронт посилок. Авторка обох цих проєктів — заступниця директорки з виховної роботи Євгенія Жежерун.
"Подача в такій незвичній формі дає новий поштовх до нашої діяльності. Війна всіх стомлює, війна депресує. Такий новий підхід — люди з новою силою долучаться".
Пані Євгенія розповідає: зробили це до Міжнародного дня волонтера, який відзначають 5 грудня. З її слів, волонтерський хаб у навчальному закладі працює з жовтня 2022 року. Волонтери — студенти, викладачі та випускники. Для своєї роботи мають спеціальну авдиторію.
"У будь-якому закладі міг виникнути такий осередок, просто треба надзусилля, бо всі хочуть додому після пар, а я кажу: «А хлопці не хочуть додому, коли сидять в окопах по 20 днів? Коли не миються, коли голодні». Нам же легше".
Анастасія Безсонова навчається на 4 курсі. Зазвичай плете сітки після пар, під час дистанційного навчання та на канікулах.
"Раніше кожну стрічечку вплітала з теплими думками, зараз, чесно, вже на автоматі просто. Знаю, що треба робити, й усе. Кожна цивільна людина має бути частиною міцного тилу".
Тетяні Лимаренко — 73. Каже: закінчила медколедж 53 роки тому, а з початком повномасштабної війни повернулася сюди, аби плести шкарпетки та килимки для військових.
"Вдома, що було трикотажне, порізала — що можна, що і не можна, що треба, що і не треба. Тут дають мені отаку тканину. Я ріжу вдома, зшиваю і вʼяжу. За три роки я звʼязала вже 370 кругів. Хлопці їх використовують у танки — на сидіння, у машини. Вони ж теплі, і їм добре".
Секретарка медколеджу Ольга Лазоренко вʼяже шкарпетки. Виходить по три пари на тиждень.
"Я вʼяжу з чистої шерсті, й воно ногу добре зігріває. Прийшов — скинув усе мокре, брудне, чисте одягнув. Мені дуже приємно думати про те, що в них ноги теплі".
Як розповіла Суспільному директорка закладу Тетяна Котляр, зібрані посилки відправляють на фронт та пораненим військовим, які проходять лікування. Для цього співпрацюють з іншими волонтерами та реагують на особисті запити. Вага кожної посилки — до 30 кілограмів. Найбільше відправили на Харківщину.
"Наша праця продовжується щодня. Ми не можемо зупинятися, тому що наша перемога ще десь попереду. Навіть так ми хочемо її наблизити. Це маленька частина, що може зробити будь-який освітній осередок".
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
