Перейти до основного змісту
"Вчимося разом з глядачами жити далі": у Чернігові готують прем'єру моновистави OTVETKA@UA

"Вчимося разом з глядачами жити далі": у Чернігові готують прем'єру моновистави OTVETKA@UA

"І раптом – повідомлення. Звичайне, зовсім не страшне, навіть навпаки – піднесене. Тільки лист був – з потойбіч фронту". Це уривок з моновистави OTVETKA@UA, за п’єсою української драматургині Неди Нежданової, прем’єра якої відбудеться 13 листопада в Чернігівському обласному драмтеатрі. Режисерка-постановниця Марго Савенко цю п’єсу ставить уперше. Каже, вона резонує з часом, в якому ми живемо.

Марго Савенко приїхала до Чернігова з Дніпра. Режисерка розповідає:

"Ця п'єса йде в багатьох театрах. Вона була дуже актуальна, коли тільки почалася війна. Її багато хто ставив, тому що вона резонує зараз із цим часом".
"Вчимося разом з глядачами жити далі": у Чернігові готують прем'єру моновистави OTVETKA@UA
Репетиція моновистави у Чернігові OTVETKA@UA. Суспільне Чернігів

Це історія про жінку, яка шукає новий сенс життя.

"Знаєте, у той період, коли здається, що вже немає для чого жити, для кого. Як? Розуміння – навіщо? Тому що все те, що для тебе колись було цінним, важливим, його забрали. І чи є взагалі сенс бути далі? Для чого? І ось ми за ці півтори години вчимося разом з глядачами жити далі".
"Вчимося разом з глядачами жити далі": у Чернігові готують прем'єру моновистави OTVETKA@UA
Марго Савенко. Суспільне Чернігів

Артистка Альона Броницька, яка грає у виставі, каже:

"Формат моновистави — це виклик. Завжди, для будь-якого актора. Мені цікавий формат. Навіть така розсадка – 360 градусів – це теж. Постійно відчувати, де, куди, як, з усіма комунікувати. Плюс додана трохи імерсивність,Імерсивність — занурення. спілкування з глядачами".
"Вчимося разом з глядачами жити далі": у Чернігові готують прем'єру моновистави OTVETKA@UA
Альона Броницька. Суспільне Чернігів

Щодо теми, яка піднімається у виставі, Альона Броницька говорить:

"Тема важка, дуже важка, особисто важка взагалі. Тобто якусь роль, коли ти береш, не можна її просто взяти й показати. У будь-якому випадку ти вкладаєш завжди щось своє. Ти вкладаєш, вживаєшся, ти знаходиш якусь оцю частинку, яка в тобі теж болить для того, аби передати спорідненість".

Марго Савенко каже: хоче, аби після вистави глядачі вийшли з відчуттям, що їх розуміють і життя продовжується.

"Треба жити, не дивлячись ні на що. Так, важко, так, складно, так, ми живемо в просто неймовірних історичних часах, але це все проходить. І життя триває завжди. За будь-яких умов народжуються діти, є радість, є сміх, і головне, що є любов. Просто треба знайти це в собі".

Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.

Топ дня
Вибір редакції
На початок