28 липня 2024 року група бійців 54 розвідбату вперше в сучасній історії ліквідувала шістьох спецпризначенців "Сенежа" та захопила їхні тіла. Засідку українські розвідники провели неподалік села Мхи Семенівської громади, що на Чернігівщині, за лічені кілометри від російського кордону.
Всі подробиці цієї операції ексклюзивно розповіли семеро її безпосередніх учасників включно із комбатом Леонідом Іпатенком у документальному проєкті Суспільного "Сенеж. Операція «Помста»".
"Працювали наші специ. Досить непогано. Не те що досить непогано — досить ох**нно. Феноменально. Круті хлопці! Всі талановиті. Молоді. Вмотивовані. Вони просто роблять свою справу — нищать ворога, цих п***рів. Класні! Руйнують міфи про непереможний «Сенеж»", — так про операцію згадує командир прикордонного підрозділу на північному кордоні Василь Бойко.
Але цьому успіху передувала кропітка робота багатьох людей. Зокрема, операцію проти російського "Сенежа" організували близько двохсот військовослужбовців 54 розвідбату. З них до безпосереднього контакту були залучені до 30. Вони відстежували та аналізували кожен крок противника.
"В них були свої прорахунки"
Коли та де диверсанти "Сенежа" збираються перетнути український кордон для чергових диверсій, розвідники вирахували за численними ознаками.
"Аналізували їх. В них свої прорахунки є. Десь частину екіпірування знаходили після їхніх засад, десь елементи дротів. Відтворювали картину, як воно все відбувалось, робилось — потім аналізували. Маршрути заходу, місця проведення цих їхніх засідок і так само маршрути відходу", — розповів командир роти спеціальної розвідки 54 ОРБ з позивним "Гордєй".
За його словами, також розвідники орієнтувалися на активність російських БпЛА та на їх тип.
"Якщо є велика активність російських БпЛА, значить десь там якісь мають пройти. Якщо БпЛА бригадного рівня, то це буде «Орлан», а якщо це буде рота або група, то це буде щось менше — «Зала», наприклад. Там тоді була активність — щодня вона там літала, саме «Зала». По частотах визначили. Так і вирішили, що, можливо, тут будуть", — зазначив командир розвідроти.
Заступник командира батальйону 54 ОРБ з позивним "Береза" додав, як обирали місце засідки:
"Саме в тому місці підрозділ Державної прикордонної служби зазнав великих втрат від їхньої засідки. Так як в тому районі ДРГ противника у 2023 році працювало, то плюс-мінус розуміли, куди вони можуть зайти, де вони можуть знову пробувати провести засідку. І там організували свої контрзасадні дії. Фактично це все зробилося за два дні, щоб провести взаємодію, вивчити місцевість, зібрати відповідні засоби, зібрати людей. Визначитись з місцями: де розставити людей, де розставити вогневі засоби, пілотів".
"В нас комбат — чоловік не паркетний"
На підготовку бійці мали лічені години. На засідку вони вирушили близько шостої ранку 26 липня. До складу зведеної групи увійшли військовослужбовці двох груп спеціальної розвідки, група евакуації, інженери з мінування та два артилерійські екіпажі.
Усіма діями визначеної зведеної групи командир батальйону — Леонід Іпатенко — керував безпосередньо на місці засідки.
"В нас комбат — чоловік, одним словом сказати, бойовий, не паркетний. Він може як і в окоп сісти, так і в БМП сісти. Ніяких пільг немає. Однаково. Як і всі. Що солдати, звʼязківці спали десь по спальниках під кущами, що комбат — так само спав під кущем. І я так само спав. Коли командир поруч і ти чуєш голос в радіостанцію чи він поруч десь з тобою перебуває, то все відчувається зовсім по-іншому. Боєць не вважає себе покинутим", — розповів "Гордєй".
Чекали на росіян дві доби
Після дорозвідки українські військові розмістили на місці майбутньої засідки міни та кулемети. Все було зроблено так, щоб перекрити підходи противника через перехрестя закинутих лісових доріг з усіх боків. Бійці організували два спостережні пункти та чотири вогневі точки. На росіян вони чекали дві доби.
"Сильно не поспиш, бо завдання потрібно виконати. Спали на кариматах на землі. У ямочці щось знайшов, викопав, і все. Пончо натягнув наверх — замаскувався. Там і сосновий, і дубняк, і береза, і кущі. Недалеко від села проходила ця їхня стежка. Від Голубих Озер. Ліс там якраз змішаний був — там кущ, там іще щось, і сховатись, замаскуватися в костюмі — ти йдеш, і тебе не помітиш. А з їхньою підготовкою пройти скритно вони вміли", — згадує розвідник на позивний "Сокол".
Командир роти спеціальної розвідки 54 ОРБ "Гордєй" додає:
"Палити ти не будеш. Зайвих рухів робити ти не будеш. Мінімальна їжа, щоб його не багато було і воно було калорійне. Треба зважати навіть на фізіологічні потреби: щоб води не так хотілося — якоїсь дрібки солі, бо сіль закриває воду в організмі. Вона не випаровується потім. Такі маленькі секрети".
"Їхня помилка зіграла роковий жарт"
Рух російської варти українські розвідники помітили по обіді 28 липня. В наступні пів години події операції відбувалися максимально стрімко та, що важливо для її успіху, паралельно одна одній.
Так, за декілька кілометрів від місця засідки розвідників сигналу на знищення командного пункту "Сенежа" чекали два артилерійські екіпажі з причіпними гарматами.
Артилерію українські розвідники запросили, як тільки побачили противника. Паралельно на мінах підірвали головну варту "Сенежа".
За словами заступника командира 54 ОРБ з позивним "Береза", успіху операції нашим розвідникам вдалося досягти також завдяки тому, що росіяни "були доволі розслаблені", адже тривалий час вони заходили на територію Чернігівщини без наслідків для себе.
"Вони ходили, і ніхто їм не міг нічого зробити. Вони були в собі впевнені, що вони дійдуть до того спостережного пункту, і трохи вони вийшли на відкриту місцевість. На чисте. Там зробили засідку. Їхня помилка зіграла роковий жарт", — каже розвідник з позивним "Сокол".
Спочатку підірвали на мінах, потім відкрили вогонь зі стрілецької зброї
Інженер роти спеціальної розвідки 54 ОРБ з позивним "Мент" розповів про особливості мін, на яких підірвали російських спецпризначенців.
"Це були міни «Клеймор» американського виробництва спрямованої дії, осколкові. Мінне загородження було використане, коли група втягнулася у вогневий мішок, і, в принципі, всі учасники групи, крім тилового дозору, отримали поранення від мінного поля".
Після того як росіяни намагалися надати допомогу своїм пораненим, розвідники підірвали ще дві міни, а потім відкрили вогонь зі стрілецької зброї.
"Ми не починали одразу відкривати вогонь — хотіли удати, що вони просто підірвалися на міні. І коли їхні товариші почали їх витягувати, ми почали повністю використовувати всі наші вогневі засоби, які в нас були на той час. Зрештою воно сталося так, як ми планували — перші двоє підірвалися. До них підбігли витягувати з небезпечної ділянки, й ми потім почали відкривати вогонь з усіх вогневих засобів", — згадав тонкощі операції розвідник з позивним "Захар".
За словами "Берези", міни завдали основної шкоди "Сенежу", а кількох росіян знищили стрілецькою зброєю.
"Одного — пострілом в голову, ще одного — в груди. Бронежилети вони не носять з собою. Лише каски. Каска там не врятувала".
Командира спецпризначенців вбили у перші хвилини бою.
"Командир був знищений у перші хвилини бою — керування підрозділом втрачено одразу, і, можливо, це сильно вплинуло на їхній бойовий дух і вони вирішили відійти", — розповів інженер роти спеціальної розвідки 54 ОРБ з позивним "Мент".
"Ми вийшли на такий рівень, що їх відловлювали та знищували"
Внаслідок цієї засідки українські розвідники знищили шістьох спецпризначенців "Сенежа", тіла яких захопили. Ще одного смертельно поранили. Це те, що вже підтверджено. Разом з майором Афанасьєвим, якого ліквідували двома тижнями раніше, — це вісім офіцерів елітного російського спецпідрозділу.
"В цьому бою у нас не було втрат взагалі. Ми знищили шістьох. Одного поранили — поки вони його донесли, він загинув. Маючи такий досвід, який вони мали, і маючи бойовий досвід вже в батальйоні, ми вийшли на такий рівень, що ми їх підловлювали та знищували", — наголосив командир 54 ОРБ Леонід Іпатенко.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
