Якщо вам до вподоби літературні експерименти, зокрема художні твори, у яких співіснують минуле й майбутнє, історичний контекст і художній вимисел, інтертекстуальні зв’язки з попередньою традицією та проєкція на прийдешні часи, то докторка педагогічних наук, професорка кафедри української мови та літератури НУЧК імені Т.Г. Шевченка Ольга Лілік пропонує роман сучасного українського письменника Максима Гаха Aurora Borealis.
"У ньому поєднано ознаки альтернативної історії, фентезі, кіберпанку, шпигунського детективу й історичного роману, а також давньогрецькі міфи. У цьому масштабному епічному полотні поєднані дві сюжетні лінії. Перша з яких викличе особливий інтерес у шанувальників античної культури й міфології. Адже головний герой — юнак Арістей — вирушає в подорож з Афін, щоб знайти свого зниклого десь у Скіфії батька. Юнакові в супроводі вірних людей доведеться мандрувати диким і зловісним скіфським степом, побувати в Метрополі, потрапити в полон до амазонок, подолати пороги Дніпра, відчути страх у передчутті зустрічі зі страшним і небезпечним грифоном".
Згодом, пояснює Лілік, читач дізнається, що ця сюжетна лінія — це книжка, яку герой-наратор другої (новітньої) лінії читав фрагментарно й досить неуважно, а тому не помітив взаємозв’язків із власною історією.
"Друга сюжетна лінія розгортається в альтернативному майбутньому, де співіснують Рим, Афіни, Константинополь та Ольвія. Згідно з авторським задумом, Римська імперія вистояла, подолала всі виклики, пережила кровопролитні війни і стала республікою. Держава досягла високого рівня розвитку й демонструє високотехнологічне життя, автоматизацію всіх сфер життєдіяльності, суцільний кіберпанк. Головний герой — Віктор Корнелій Ерфе — детектив-археолог, який перебуває в екзистенційній кризі, береться за пошуки інформації стосовно стародавнього скіфського амулета — Леонтофора. У процесі розслідування він розуміє, що справа досить заплутана і на нього чатує небезпека, проте це надає сенсу його життю й спонукає до подальших шукань".
Обидва сюжети роману Aurora Borealis Максима Гаха, часовий проміжок між якими охоплює півтори тисячі років, розгортаються довкола культу Великої Матері, каже Лілік.
"Вона нібито спить десь у степах, деталі цього культу відкриваються героям поступово і змушують читачів слідкувати за динамічним перебігом сюжету. Значний інтерес викликають і художні світи обох сюжетних ліній, які є складними конструкціями з великою кількістю дрібних деталей, що дають змогу краще уявити змодельований автором часопростір, сприяють зануренню в атмосферу описаної доби й усвідомленню авторського задуму. Окрім того, Максим Гах особливу увагу приділяє думкам, почуттям, тривогам обох персонажів, порушуючи важливі буттєві проблеми, пов’язані з усвідомленням власної сутності, пошуком свого життєвого призначення, боротьбою з відчуттям страху, переосмисленням життєвих цінностей. Інтелектуальний рівень роману увиразнюється й багатьма цитатами з грецької й латинської мов, які автор увів до тексту задля створення ефекту достовірності й формування в читача довіри до описуваних подій".
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
