Обласний центр народної творчості запустив проєкт "Легенди про походження назв міст, селищ і сіл Чернігівщини". Ініціатива розповідає про населені пункти області та їхні топонімічні особливості. Далі в матеріалі розповідаємо про походження назви міста Новгород-Сіверський.
Його назва дійшла до сьогодення у первісному варіанті й означає "Новий город Сіверської землі". У ІХ–Х століттях тут жили племена сіверян. На думку археолога Дмитра Самоквасова, Новгород-Сіверський заснований у ІХ столітті і належить до найстаріших сіверянських міст разом із Черніговом, Переяславом та Стародубом.
На території сучасного міста і поблизу нього знайдено численні археологічні пам’ятки кам’яного віку, періоду бронзи, часів зародження слов’янства.
"У ІХ–Х століттях нашої ери на Замковій горі існувало городище роменської культури. Це поселення не мало значних укріплень, але тут було багато господарських будівель. У Х столітті після пожежі на його місці спорудили нове місто-фортецю, яке мало обороняти північно-східні кордони Київської Русі. Цей час і вважається датою народження Новгорода-Сіверського".
Наприкінці ХІ століття за рішенням з'їзду руських князів у Любечі (1097 рік) Новгород-Сіверський став столицею Сіверського князівства.
"Сивої давнини сягає історія виникнення символів, що стали елементами герба та прапора Новгорода-Сіверського. Протягом століть місто було могутньою фортецею, що протистояла не одному завойовникові. Саме це на гербі й символізують міцні мури з вежею і зброя — золоті спис та шабля. А зоря увінчує вежу. Можливо, це символ тої зорі, що провістила народження Ісуса Христа. Усі ці символи були затверджені на міському гербі, наданому в 1620 році з привілеєм польського короля Сигізмунда ІІІ разом із магдебурзьким правом. Новгород-Сіверський став першим містом Чернігівщини, що отримало власний герб".
Через війни та битви у місті зруйнувані майже всі свідчення сивої давнини Новгорода-Сіверського.
"Але на місці зруйнованої кам’яної церкви Святого Миколая (ХІ ст.) в 1762 році у традиційному народному стилі збудовано дерев’яну однойменну церкву. Вона збереглася до наших днів. Інший міський храм — Успенський собор — має не менш давню історію".
Коли зведено будівлю собору, точно невідомо. Є інформація про закладання храму ще в ХVII столітті. Відомо, що один із вівтарів собору освячений у 1701 році. У більш пізні часи храм декілька разів перебудовувався. Так, у 1820 році було замінено бані та прибудовано дзвіницю.
Є у місті і пам’ятки цивільної архітектури ХVII–XVIII століть. Серед них — Тріумфальна арка.
"Її спорудили на кошти дворян та купецтва до приїзду імператриці Катерини ІІ у Новгород-Сіверський як центр намісництва, тому арку прикрасили гербами десяти повітів, що входили тоді до його складу. З тих же часів (кінець ХVІІІ ст.) збереглися в центрі міста й торгові ряди. Вони збудовані на замовлення місцевих купців і донині виконують своє призначення".
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
