Впав дах, дерев’яне мереживо лежить на землі, підлога згнила, а уціліле дерево розтягнули люди. У такому стані зараз перебуває Свято-Миколаївська церква в селі Чепелів на Чернігівщині, яку збудували у 1900 році на пожертви парафіян. Якою церкву пам'ятають жителі села та чи є церква архітектурною пам’яткою сьогодні — читайте далі.
"Майстри, які будували знали з якого матеріалу потрібно зводити святиню. Всередині дошки оброблялися воском. Ця церква — без жодного гвіздка", — розповідає жителька села Чепелів Надія Науменко.
За її словами, церква унікальна.
"Такої архітектурної споруди, яка знаходиться у нас тут, немає. Дві такі були у нас в Корюківському районі. Але та церква згоріла, а лишилася в нас одна така унікальна".
Місцева жителька Ольга Федченко розповідає, з яких матеріалів будували церкву.
"Тоді ж цементу не було, то «звєздка» – вапно по-нашому і яйця сирі. Замішували та робили замість цементу. І кажуть, дуже кріпко схвачувало".
За словами Ольги, з приходом до влади більшовиків у церкві зробили клуб. Під час німецької окупації у роки Другої світової церква знов почала працювати.
"Я народилася в 1946-му році, і мене тут хрестили. І мене, і ще моїх братів хрестили в цій церкві".
З поверненням більшовицької влади церкву знову закрили.
"Спочатку, ще десь в 1958-му році, тут у коридор привозили зерно, а правилося вже там далі. А в 1960-х роках закрили її зовсім".
Староста Сновського старостинського округу Марія Мороз каже, що зберігся документ, рішення виконкому тоді Щорської районної ради від 1964 року "Про використання бувших церковних приміщень, вилучених у релігійних громад".
"«Знести бувші церковні приміщення, вилучені у релігійних общин, даних сіл, і використавши їх надалі на будівлі соціально-культурних закладів». Це було в 1964 році, це рішення. Після цього, зі слів людей, які пам'ятають, сказано, що тут було складське приміщення зерносховище. Це роки, коли велася атеїстична пропаганда. Здійснювався тиск на церкви, священнослужителів".
За словами Ольги Федченко, хто міг, забирав ікони до себе додому
"Жінки крали ікони додому, бо знали, що їх кудись повезуть звідси з Чепеліва. Моя тітка украла зі складу, а своїм племінникам вже віддала. Забрали ікону і передали, що в Києві у якійсь церкві знаходиться ікона із нашої церкви".
У 1990-х роках церква почала руйнуватися і її повністю закрили. Вона на балансі села не перебувала. Зі слів Ольги Федченко, місцеві почали розтягувати будматеріали.
"Люди брали топитись, а можливо хтось і на матеріали. Вже тепер, ну п’ять чи скільки років назад. Воно ж тут ще ціле, криша є, не протікає".
На початку 2022-го люди поспілкувавшись з місцевими священнослужителями вирішили спробувати відбудувати церкву своїми силами. Почали збирати кошти. Та після початку повномасштабного вторгнення на ці гроші зробили ремонт кімнати в старому приміщенні колишньої школи.
"Там невеличке приміщення. Частину з цих грошей потратили на шпалери, поклеїли в кімнату, і купили ікони, повісили в кімнаті, і там на даний час оці люди збираються", — розповідає Марія Мороз.
За словами начальника управління містобудування та архітектури Чернігівської ОДА Сергія Курені, Свято-Миколаївська церква поки не перебуває на обліку як пам'ятка архітектури.
"Зважаючи на те, що об'єкт дуже цікавий, має старовинну дерев'яну архітектуру, я думаю, що ми безпосередньо найближчим часом обстежимо цю церкву, зафіксуємо поточний стан, в якому вона знаходиться, і будемо думати, які дії можна зробити, щоб поставити її на облік, як пам'ятку архітектури. Ми розглянемо цей об'єкт, зробимо певні обстеження, зафіксуємо це в технічних звітах, але ж остаточне рішення щодо включення чи не включення до реєстру цього об'єкта пам'яток буде приймати Міністерство культури згідно визначеного порядку".
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
