У Грем’ячі, що на Чернігівщині, померлих з червня 2025 року місцеві ховають на власних городах. Усе через небезпеку російських дронів. Про це Суспільному розповіли переселенці з села Геннадій та Любов Гурькови. Їм відомо про п'ять таких випадків, коли місцеві мусили ховати рідних на території свого домогосподарства через те, що не можуть дістатись кладовища. З їхніх слів, люди бояться вийти на двір, бо на них полюють російські дрони.
"Жили мати і син, як я зі своєю матір’ю. Російська армія вдарила у хату, вона загорілася, то сусіди сховались у підвал. Дві доби сиділи там. Вийшов подивитися той чоловік, а дрон, мабуть, чекав — і на смерть. Чоловік 1958 року народження був", — розповів Геннадій.
Геннадію 64 роки. Він потрапив до Новгород-Сіверської лікарні з аритмією після пережитого стресу. 17 червня чоловік з мамою поспіхом тікали з прикордонного Грем’яча. Він згадує, що на початку літа внаслідок російських обстрілів у селі зникла електрика. Також тоді почали обстрілювати магазини та доставку пошти.
Виїжджати з села наважилися після того, як російські дрони почали полювати за цивільними, розповів Геннадій Гурьков. У нього на очах загинув 44-річний сусід.
"Йшов додому і по ньому вдарив дрон. Він упав. Моментально стік кров'ю. І знову летів дрон – ми його стягнули, він одразу посинів і помер. Мати прийшла, забрала на тачці. Відвезла. Під яблунею вдома поховала та й все".
Грем’яч – один із найпівнічніших населених пунктів України. Північна межа села — на кордоні з Росією.
Це кадри села за пів року до повномасштабного вторгнення. Тоді там жило близько дев’ятисот людей.
Нині ж через безпекову ситуацію знімати в Грем’ячі неможливо. Геннадій розповідає у червні 2025 року, коли він тікав звідти, там жило близько 180 людей. Нині, зі слів людей, які там лишаються, їх не більше ніж 50.
"Зруйновано практично все: клуб, школа, шкільний будинок, сім торгівельних точок, сільрада, нова церква московського патріархатуУПЦ (МП), згідно з релігієзнавчою експертизою Держслужби з питань свободи совісті, є структурним підрозділом Російської православної церкви. зруйнована і десь 70 будинків".
Геннадій та його мама виїхали з Грем’яча як тільки з’явилася можливість. Чоловік згадує, мали 15 хвилин на збір речей. Із собою взяли документи та найнеобхідніше.
Микола Акулін, колишній житель Грем’яча. Він — один з водіїв, які вивозили родину з прикордоння. Житло у райцентрі для переселенців теж допоміг знайти він. Каже, російська армія атакує будь-який транспорт, який рухається до Грем’яча, або з села.
"Я забирав людей не в самому Грем’ячі, а в Кам’янській Слободі, бо мені заборонили туди їхати на машині, бо незнайоме авто росіяни бачать і дронами скидають вибухівку".
Голова Новгород-Сіверської громади Людмила Ткаченко розповіла, що наразі у Грем'ячі зруйнована цивільна інфраструктура та об’єкти комунальної власності.
"Для мешканців, які залишаються там жити, ми намагаємося організувати постачання продуктів, медикаментів — те, що в наших силах. Тому що ви розумієте, яка там логістика зараз, і як туди доїхати не можна".
Родина Гурькових зимувати збираються вже у Новгороді-Сіверському. Пенсіонерка вже готує повидло з яблук, що назбирала у дворі. Вона розповіла, що вся консервація залишилась у Грем'ячі, як і город, який вона садила.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
