Повністю засипані землею фортифікації та нові забудови. Такі зміни у районі човникової станції у Чернігові через майже п’ять місяців помітив місцевий житель Дмитро Волошин. У березні 2025 року журналісти Суспільного разом із Дмитром оглядали ті ділянки. Тоді ще було видно залишки фортифікацій та залиті бетоном отвори під майбутній паркан біля води. Як повідомили у Головному управлінні Національної поліції в області, досі триває досудове розслідування за статтею "Самоуправство".
Дмитро Волошин говорить: періодично їздить у район човникової станції на відпочинок, тож бачив, як поступово продовжували проводити роботи.
"З'явилася якась вздовж дороги щебенева підсипка, забетонований високий стовп один. Я не знаю, що там — змонтована вигрібна яма: там двометрові кільця, кришка, люк, підкопаний якийсь котлован, підсипаний, завезена земля була", — показує Дмитро Волошин.
У березні 2025 року на цьому ж місці, вздовж ділянки площею 70 соток, були залиті бетоном отвори з металевими закладними під майбутній паркан, а на території були залишки фортифікаційних споруд.
Тепер, каже Дмитро Волошин, усі залишки фортифікаційних споруд ретельно прибрані:
"Жодної трісочки, жодного шматка дроту сталевого не лишилося — просто все вичищено під нуль".
Як повідомляла раніше пресслужба Чернігівської міськради, то була частина укріплень, збудована за гроші з міського бюджету у 2022 році.
Нині на сусідній ділянці площею 12 соток, що огороджена парканом, звели дерев’яний каркас будівлі. За словами Дмитра, його друг бачив, як тут ведуться роботи.
"Якісь там робітники, бетономішалка, машина, так званий пиріжок (типу Рено Кенго, Фіат Добло — щось таке) вивантажувалась там. Працювали там до десятка людей. Ну, і потім з'явився отой дерев'яний каркас", — розповідає Дмитро Волошин.
Також із цієї ділянки йде траншея до, ймовірно, вигрібної ями, що розташована на ділянці площею 0,7 гектара.
Дмитро Волошин каже: це підтверджує його теорію, що всі ділянки пов’язані. У березні 2025 року чоловік розповідав, що зведення паркану відбувається з порушеннями статті 60 Земельного кодексу України.
"Я не полінувався, звернувся до Деснянського басейнового управління водних ресурсів, аби дізнатися, що це за водойма, чи є вона водоймою де-юре і яка в неї визначена природоохоронна зона. Так, це є озеро Гребля, великої площі, природоохоронна зона цієї водойми є 100 метрів. Праворуч від нас затока так званої човникової станції, це затока великої річки, теж великої площі, в неї теж природоохоронна зона 100 метрів", — пояснює Дмитро Волошин.
Ділянки, про які йдеться, розташовані на території Киселівської громади. Цільове призначення цієї землі — для ведення сільського господарства. Як раніше розповідала Суспільному начальниця відділу земельних відносин Киселівської сільради Олена Баглай, до 2019 року цими земельними ділянками розпоряджалася райдержадміністрація та держгеокадастр. Коли Киселівська рада прийняла землі навколо озера Гребля у спадщину, вони вже були у приватній власності, а документів на них не було.
"Нам не передавали. З тих, що трошки були нам передано, на жаль, коли ми були окуповані, тут кацапи добре в нас порилися. Багато що забрали", — зазначала Олена Баглай.
Нині роботи ведуться на двох ділянках. За даними Держгеокадастру, власником земельної ділянки площею 70 соток є Олександр Насачевський, а ділянки площею 12 соток — Наталія Легейда.
У березні в Чернігівській окружній прокуратурі сказали, що проводять перевірку, хто та якою технікою виконував роботи, які зруйнували фортифікаційні споруди. Що ж до ділянок біля води, якщо перевірка доведе, що вони накладаються на прибережну зону, прокуратура подасть позов до суду про повернення цих земель у комунальну власність.
"Одразу ж тоді, в березні, як тільки це побачив, звернувся на патрульну поліцію, приїхав екіпаж патрульної поліції, оцінили обстановку, так би мовити, викликали слідчо-оперативну групу. Слідчо-оперативна група щось описувала, щось оформлювала. Я не є потерпілою стороною, тому мені будь-яку інформацію з матеріалів діла, так би мовити, де-юре не можуть надавати, але там зараз вони щось встановлюють, я так і не розумів, що саме", — розповідає Дмитро Волошин.
Журналісти Суспільного звернулись до Чернігівської обласної прокуратури, щоб дізнатися, чи подавали вони позови до суду щодо повернення земель у комунальну власність.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
