Обласний центр народної творчості запустив проєкт "Легенди про походження назв міст, селищ і сіл Чернігівщини". Ініціатива розповідає про населені пункти області та їхні топонімічні особливості. Далі в матеріалі продовжуємо розповідь про походження назв сіл Козелецької громади.
Село Озерне
Це невелике село розташоване серед полів за три кілометри на захід від автошляху Київ – Нові Яриловичі й за 19 кілометрів на південний захід від Козельця. Спочатку цей населений пункт мав назву Святе.
"Перші тутешні жителі у давні часи поселилися біля озера. «Вот место святое», – так записав переказ про заснування села чернігівський архієпископ, краєзнавець Філарет Гумілевський у середині XIX століття".
Перші поселенці осіли біля озера Стибин.
"Це було язичницьке поселення. У часи Русі під час церковної канонізації тут, біля озера Почаїв, поселилися київські монахи. Вони і знищили поселення на Стибині, оголосивши його «заклятим місцем». В одному з переказів сказано, що у княжі часи хрестили людей уже біля озера Святе, яке нині розташоване в центрі села. Саме воно дало початки найдавнішому сільському роду Святовців".
Язичницьке село отримало назву Святий. У 1957 році воно набуло нейтральної назви – Озерне. Нині село розташоване навколо озера.
"Ще 50 років тому його глибина сягала 12 метрів, а тепер – 4,5-5 метрів. У 1782 році тут збудували церкву Святих апостолів Петра і Павла. 1888 року її перебудували. У Святому проживало багато ремісників: кравців, шевців, бондарів тощо. На початку квітня 1905 року в селі було відкрито фельдшерську амбулаторію".
Село Данівка
Це велике село, розташоване у заплаві річки Остер, є центром старостинського округу, якому підпорядковане село Курганське. Перші поселення на цих землях з’явилися ще за часів пізнього неоліту. В 1926 році українська археологиня Валерія Козловська виявила на дюнному підвищенні у заплаві річки Остер поселення, датоване V-III тис. до нашої ери.
Поселення Данівський міст було заселене і за часів Русі (Х-ХIII ст.). Найімовірніше, тут розташовувався один із форпостів так званих Змієвих валів – оборонної системи від кочівників.
"Можливо, що село з’явилося за польських часів. Слово Дановка (так спочатку називався населений пункт) перекладається з польської як «подарунок», тобто ці землі власникові села подарували. На користь цієї версії свідчить той факт, що в реєстрі Чернігівського полку за 1649 рік записаний козак Лаврін Даницький, тобто виходець із Дановки".
Як зазначається, розташування села поруч із монастирем сприяло швидкому заселенню цієї місцевості. Упродовж XVIII ст. Данівка продовжувала розбудовуватися. Тут була споруджена Воскресенська церква.
У середині XIX ст. Данівка була типових середніх розмірів Козелецького повіту. 1851 року тут збудували нове дерев’яне приміщення Воскресенської церкви, що простояло до 1930-х років, коли було знищене разом із церковним цвинтарем. Після війни на тому місці, де вона стояла, збудували меморіальний комплекс на честь загиблих у Другій світовій війні односельців.
Село Гладке
Це невелике село у складі Патютинського старостинського округу, розташоване за три кілометри на схід від автотраси Київ – Нові Яриловичі. До складу села в середині 1990-х років приєднали село Сморшки.
"Хутірське поселення при озері Гало виникло на початку ХVІІ століття. Його засновниками були Михайло і Туз Гладкі, вперше згадані у ревізії 1602 року як шляхтичі, які проживали в остерському замку. Хоча серед їхніх володінь того часу Гладке не значилося. За часів Богдана Хмельницького хутір став «войсковим», а самі Гладкі – козаками".
У 1737-1764 роки селом володів київський полковий осавул Матвій Шум, якому гетьман Кирило Розумовський надав Гладке у спадкове володіння (крім дворів і землі, що належала козакам).
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
