Диких свиней розводить житель села Конятин, що на Сосниччині. Це хобі господаря.
Вепр у господарстві Олександра Селівона за свиню і за собаку.
«Вони як собаки. Якщо у господарстві собаки, і чужий зайде, – вони гавкають, так і свині: от ти зараз зайдеш – він тебе порве», – розповідає господар.
Цей кабан – племінний. Йому два роки. Хазяїна вепр до себе підпускає, їсть у того з рук. Від свині з потомством – живе окремо.
Почав розводити диких свиней Олександра випадково.
Вісім років тому Олександр працював лісорубом. Тоді лісничі йому запропонували прихистити двох осиротілих поросят – кабанчика і свинку – Старуху. Старуха живе у Олександра і досі.
Зараз у Олександра Салівона живуть кабан, свиня і поросята.
Каже, що розводить їх не для прибутку, хоча попит є, – за поросятами до нього звертаються з різних районів області.
Два роки тому пару поросят взяла у Олександра родина Циганків з села Велике Устя, що на Сосничинні.
«Догляду не треба майже ніякого. Їсти кинув, і вода щоб була. Свинка спокійна, а кабанчик б’ється. Два рази мені ногу був порвав іклами», – розповідає Микола Циганок.
Дружина Валентина в загін не ходить. Хоча завести диких свиней була її ідея.
«Дикі були, потім звикли. Але ж скільки вовка не годуй, а він у ліс дивиться. Не лагідні, хоч можемо підходити, чухати їх, але треба обережно», – каже жінка.
Читайте також:
Перебралися до скверу: у центрі Чернігова оселилися дикі качки