Вдень зареєструвалися у будинку, а вночі він згорів. 44-річна Наталія Карпенко придбала будинок у Рикові на Чернігівщині, аби переїхати з трьома дітьми з сусіднього села Мирне. Як розповіла жінка Суспільному, там вони живуть у маленькій хаті разом із батьком дітей Анатолієм Сирашем та його матір'ю. Каже: діти не мають окремої кімнати, а співмешканець зловживає спиртними напоями, тому вона мріяла про окреме житло. Після пожежі будинок не підлягає відновленню. У старостинському окрузі організували збір грошей, щоб придбати новий дім для родини.
Наталія Карпенко показує свій дім у селі Риків. Розповідає, пожити в ньому разом із дітьми не встигли. Вдень 28 лютого вона уклала угоду з власником та зареєструвалася у новому житлі, а вночі сталася пожежа.
"Зателефонували мені о 3 ночі, десь о 4 я була, бо трохи далеко. Пів хати ще було. Дах тільки починав горіти, веранда вже була затушена".
Жінка каже: в хаті і газ був проведений, і газова плита була.
"В хаті все було. Газ був ще не підключений, це слава Богу — бо вибухнуло б усе. Жаль дуже, бо це був єдиний варіант для діток. І так вийшло, що немає тут нічого, відновити не можна".
Наталія говорить: востаннє вони були з дітьми у хаті 25 лютого, тоді привезли частину речей.
"Прийшли, радувались, дітки були тут, протоплювала я два рази тут грубу. Востаннє була у вівторок, вдень протопили трошки, все. Я питала пожежників, що сталося. Вони — пічне опалення. Якби ж воно загорілося, воно б у вівторок згоріло".
Наталія Карпенко до цієї хати мала переїхати разом із трьома дітьми із сусіднього села Мирне. Там вони проживають разом зі співмешканцем Анатолієм Сирашем та його матір’ю. Каже: мріяла, щоб діти мали свою кімнату для навчання та не бачили, як батько вживає алкоголь.
"Четверо дітей я йому народила. Наразі трійко — зі мною. Один хлопчик, 12 років, він у бабусі. Чого у бабусі? Бо були такі обставини — в мене чоловік випиває і мене "підсадив" туди. Зараз я не випиваю, бо я, як полікувалася — все. А чоловік теж лікувався, але йому не доходить, він навіть пів року не витримує".
За словами Наталії Карпенко, Анатолій погодився продати земельний пай, щоб придбати цей будинок. Коштував він 150 тисяч гривень, разом з оформленням вийшло близько 200 тисяч. Брати кредит на відбудову чи на купівлю іншого будинку, каже, немає можливості.
"Я заробляю шість тисяч в місяць, я працюю у пансіонаті для людей похилого віку, роздавальницею, їжу роздаю, через день. Більше, крім мене, ніхто не працює. Є в мене ще син старший, Ігор, 24 роки, оце він приїжджає, мені допомагає".
Зараз сім'я живе у Мирному.
"У нас одна кімната. Ліжок нормальних немає, бо немає за що купити. Один диван коштує 15 тисяч гривень. Я сплю з Іллюшею. Тут Ваня, тато, Валерія. Бабуся в іншій кімнаті. Живемо “кучею”. Уроки вчимо теж тут. Ну, неможливо тут дітям онлайн навчатися, уроки вчити".
Староста Бригинцівського старостинського округу Олександра Велігорська розповідає: щоб допомогти родині, у старостаті ініціювали збір коштів.
"Але на цей час ми назбирали лише 50 тисяч. Цих коштів, звичайно, дуже замало. Потрібно не менше 200-250 тисяч для того, щоб придбати будинок для цієї родини. Дуже жаль цих діточок, що вони живуть в таких складних життєвих умовах. Ми завжди контролюємо цю сім'ю, і вона перебуває на обліку в соціальному захисті", — розповідає Олександра Велігорська.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.
