У Черкасах 5 листопада у Свято-Михайлівському кафедральному гарнізонному соборі попрощалися із солдатами Дмитром Мартиненком та Петром Самохотовим.
Обидва захисники загинули 29 жовтня під час виконання бойового завдання, розповів Суспільному заступник начальника обласного ТЦК та СП з психологічної підтримки персоналу Василь Фризюк.
Тридцятирічний солдат Петро Самохотов проходив військову службу на посаді стрільця у штурмовому спеціалізованому відділенні. Два місяці тому підписав контракт, розповіла його мама Людмила Мішаніна:
"Він роботящим, гарним хлопцем був. До війни працював на «Новій пошті». Він свідомо пішов. Я йому казала: «Думай». Він геть не військова людина, «домашній». У нас нікого немає з родичів, лише його тітка по батьковій лінії і двоюрідна сестра".
Петро загинув в Курській області РФ. Востаннє телефонував 17 жовтня:
"Вранці каже: «Мама, ми їдемо туди, за кордон, під Суджу. Подзвоню через місяць, може, через два». Він такий був щасливий, удачливий. Я не думала, що він загине так швидко".
39-річний солдат Дмитро Мартиненко служив на посаді навідника аеромобільного батальйону. Загинув 29 жовтня під час виконання бойового завдання в Покровському районі на Донеччині.
Товариш Микола Сидоренко розповів: із Дмитром познайомився сім років тому на роботі:
"Майже кожного дня приходив, ми працювали разом. Він вибрав такий шлях, пішов захищати нашу Батьківщину. У нього було дуже багато друзів, міг, як кажуть, останню сорочку віддати комусь. Ми з ним востаннє говорили 27 числа, а через два дні прийшла звістка, що він загинув. Шкода, що так сталося".
