Волонтерки громадської організації "Небайдужі. Черкаси" щотижня опікуються щонайменше пів тисячею поранених військових: забезпечують їх одягом, засобами особистої гігієни та продуктами.
Про військових вони намагаються піклуватися так, як би це робили їхні рідні, розповіла Суспільному очільниця руху Ольга Коляда.
Серед пацієнтів — військовослужбовець Павло. Родом із Луганщини. На захист країни став із перших днів повномасштабної війни — пішов добровольцем. У бою отримав поранення, із січня 2024 року лікується в Черкасах:
"Отримав поранення в ліву ногу, осколкове, і трохи в живіт. Зараз стараються мені заживити цю рану, потім буде місяць реабілітації. Опісля знову повернуся — будуть ламати кістку і витягуватимуть, бо права нога коротша", — розповів Павло.
Разом із ним у палаті отримує лікування військовий-доброволець із Хмельниччини — Олексій:
"Потрапив під Авдіївкою в серйозну халепу. У мене осколкове поранення, лікоть правої руки та стегно. Також багато осколків зайшло в спину, хребет та коліно".
За його словами, нині має плани на майбутнє, бо поки був на війні, двічі встиг стати дідусем:
"Вже ходжу, скоро і рука буде працювати. Хочу швидше одужати, знову воювати. Знаю, що зможу і буду".
Волонтерка Галина Котик зазначила, що знає Олексія та Павла, відколи бійці потрапили до цієї лікарні.
"У мене всі мої хлопці — котики. Буває спочатку, що вони дуже тяжкі, не хочуть спілкуватися. Але потім, коли проходить трохи часу, ми один одного починаємо пізнавати", — розповіла вона.
Разом зі своїми колегами волонтерка намагається піклуватися про військових так, як би це робили їхні рідні:
"От уявіть, чоловік потрапляє у відділення повністю голий, це достатньо часто буває. А його рідні далеко, біля нього нікого немає. Він поранений, йому дуже тяжко. Зрозуміло, що нам треба прийти, запитати, що потрібно. Після того, як він опиниться тут, треба одразу забезпечити його всім".
Щоб одягти поранених, потрібні футболки, шорти, адаптивний одяг. А також є потреба в рушниках, кріслах колісних та милицях. А ще волонтери несуть смаколики:
"Хочеться їм від душі щось таке смачне приготувати. Адже хлопці у нас — найкращі і гідні лише тільки найкращого. Наприклад, одна моя сусідка напекла пиріжків із мʼясним паштетом, а інша — рогаликів з горішками. Все домашнє".
Галина Котик волонтерити почала з осені 2022 року:
"Тоді найбільше запам’ятався хлопчик, я навіть не знаю скільки йому років було — просто юна дитина. І я принесла звичайний домашній компот, а він каже: «Як у мами»".
Команда із трьох десятків волонтерів щотижня допомагає щонайменше пів тисячі пораненим військовим. Їхня допомога спрямована на пʼять лікарень. Також є ще дві лікарні, де вони допомагають за потреби, розповіла очільниця громадської організації "Небайдужі. Черкаси" Ольга Коляда. З її слів, щось для військових потрібно завжди:
"Для прикладу, сьогодні пораненому потрібен адаптивний одяг, а завтра він вже починає потихеньку вставати, тому йому треба милиці. Іноді потрібен сухий душ, а через тиждень — уже гель для душу".
Пораненими бійцями волонтери опікуються до повного одужання.
"Родичів біля них немає, бо хлопців сюди привозять із різних куточків України", — розповіла очільниця організації.
Лікар-хірург Ярослав Кучеренко розповів, що співпрацюють волонтери також і з лікарями:
"Раз на тиждень волонтери телефонують та уточнюють кількість пацієнтів. Відповідно, кожного забезпечують одягом. Крім того, ми регулярно отримували від них медичну допомогу: ліки, перев’язувальний матеріал".
Надсилайте новини про події з життя на Черкащині
