Уманчанка Олена Самотока вирощує лаванду на дачі. Нині має понад шість тисяч кущів. Те, що не вдається продати, вона виставляє на розіграш, аби допомагати рідним та знайомим, які захищають Україну.
Попри те, що ідеї Олени ніхто не підтримував, вона не здалася та реалізувала свою мрію.
Олена шість років присвятила журналістиці, проте завжди хотіла мати власну справу. У 22 роки планувала займатись малиною, потім побачила на базарі гладіолуси і загорілась вирощуванням цих квітів. Але жодну її ідею ніхто не підтримував.
"Я ж не просто хотіла цим займатись, бо я собі щось придумала. Я моніторила, які тенденції були, які напрями. Майже всі мої думки були прив’язані до землі, бо я людина з села, хоч і живу в місті. Я знаю, як працювати на землі і у нас є дача", – розповіла вона.
Під час декретної відпустки Олена зрозуміла, що все ж хоче відкрити власну справу:
"Якось я лежала в гамаку і читала статтю про Ладижинського підприємця Станіслава Розсоху, який пропонував вигідну схему співпраці – купуєш розсаду, а за отриманий посадковий матеріал платиш лише 25 відсотків його вартості. Решту – через три роки, коли виростиш уже свій врожай".
У телефонній розмові підприємець зробив розрахунок саджанців Олені відповідно до розміру її дачної ділянки – вийшло дві тисячі. Олена вмовила свого чоловіка, аби той допоміг привезти саджанці, знайшла необхідну суму та, як вона сама зазначила, "на свій страх і ризик" розпочала власну справу:
"Я делікатно підвела чоловіка до розмови про те, що купуватиму лаванду. Вже вранці ми поїхали по саджанці, а наступного дня разом садили. Це було 16 жовтня. Ми посадили лише одну ділянку. А вночі пішла дуже сильна злива. Дача знаходиться на схилі, тому я дуже хвилювалась, бо саджанці були маленькі, сантиметрів по п’ять. Проте вся лаванда «вижила», лише трішки замулило її. Решту саджанців ми змогли досадити аж через два дні, бо було болото".
Навесні, коли танув сніг, чимало саджанців загинуло, додала Олена. І лише в кінці квітня лаванда почала "відходити" та зеленіти. Потім тривав довгий період нарощування з пальчикових саджанців уже пишних кущів.
"Я тоді не знала навіть яку ціну ставити. Взагалі спершу було страшно. Це зараз я впевнена у своїх цінах і у своїй роботі. Наприклад, квіти я продаю на вагу, бо дехто поштучно, а я «просто так» — я ж знаю скільки квітів вийде на сто грамів, то завжди кладу набагато більше", — розповіла квітникарка.
Перші продажі були в період повномасштабного вторгнення. Тоді чоловік Олени був у теробороні, а вона з донькою — в селі у батьків. Проте через деякий час вирішила повернутись до своєї улюбленої справи. А зі збільшенням кількості кущів лаванди у неї виникла ідея реалізовувати не лише квіти, а й додаткову продукцію:
"У лаванді немає нічого ціннішого за ефірну олію. Тому я вмовила чоловіка придбати дистилятор. Паралельно запускаю гідролат, мішечки-подушечки, безешки, футболки з лавандовими принтами. Я намагалась знайти те, що б ще було цікаво людям".
Проте не всі продажі були стабільними. Те, що не вдалось продати, розігрувала між підписниками, щоб допомагати рідним і знайомим, які захищали Україну. Як дружина військового чудово розуміє, наскільки важливо підтримувати захисників, пояснила Олена.
"Я вже провела десь близько десяти розіграшів. Пам’ятаю, що коли проводила перший, одна людина мені скинула тисячу гривень. Я тоді так переживала. Я тільки почала і відразу такий рівень довіри. А цієї зими жінка з Америки перекинула сто доларів", — розповіла вона.
Чоловік Олени займається пасікою, мед із якої також розігрують. А ще до солодкого лоту вона вирішила додавати чай із трав, які разом із шестирічною донькою збирає влітку.
Нині, через три роки, квітникарка має 6 300 кущів і ще чимало планів.
"Я реалізувала свою мрію на звичайній дачній ділянці. Це потрібно було внутрішньо прийняти, бо в мене була офіційна робота, як журналістку мене знали в місті, я спілкувалась із багатьма людьми, а тут потрібно було показатись із сапою в руках. Це зараз я розумію, що нехай і весь світ буде проти тебе, головне, що ти всередині це все приймаєш. Тепер я дуже мрію про власну кав’ярню — маленьку, затишну, щоб там пахло кавою і лавандою і люди там відпочивали душею", — зазначила Олена.
Надсилайте новини про події з життя на Черкащині
