Двохсотлітній вітряк відновили на Звенигородщині Черкаської області. Побачити відреставрованого млина з історією возили дітей військовослужбовців.
До робіт залучили майстрів, які володіють давніми знаннями відновлення млинів, розповів керівник громадської організації "Екологічний рух Черкащини" Вадим Льошенко.
Цей вітряк вже два століття височіє на межі трьох сіл. Залишився один вцілілий із 28, розповіла директорка Національного заповідника "Батьківщина Тараса Шевченка" Людмила Шевченко.
"Неподалік урочище Гупалівщина, про яке згадав Тарас Григорович у своїй поемі "Гайдамаки". Тут він пас ягнята за селом. Власне, це стежки та місце дитинства Кобзаря".
Вітряку повернули крила, які пошкодив буревій, розповів керівник громадської організації "Екологічний рух Черкащини" Вадим Льошенко.
"Коли ми побачили, що вітрила знесені, і був лише один оголовок без вітрил, ми поїхали в Сумську та Чернігівську область, де млини відновлені, подивилися".
Щоб змайструвати потрібні вітрила, знадобилися особливі знання, розповів керівник "Екологічного руху Черкащини" Вадим Льошенко.
"Благо, у нас тут є дубові ліси, зробили ремонт. Робили народні умільці".
Побачити відновленого млина з історією приїхали діти військовослужбовців з Лисянщини та Катеринопільщини.
"Красивий дуже! Я вважаю, що такі пам’ятки потрібно зберігати", — розповіла школярка Аліна.
Школярка Вероніка додала:
"Він мені красивий".
Колись це місце збирало десятки людей, тут було чути, як гомін сільських жителів, так і ділові розмови, розповів Вадим Льошенко.
"Ділові зустрічі, заключення певних угод. Привозили зерно на мелення і 10 відсотків із зерна, що брав мельник. Така була економічна політика".
Ті часи відтворені в унікальних фотографіях родича Тараса Шевченка — Григорія, розповіла Людмила Шевченко.
"Де зафіксовані краєвиди Керелівки, де ми бачимо людей, які жили, якими ремеслами займалися".
На відновлення вітрил млина спрямували 300 тисяч гривень. Це кошти доброчинного фонду "МХП-Громаді", розповіла її директорка Тетяна Волочай.
"Ми підтримуємо ті громадські організації, які разом з нами зберігають культурну спадщину, адже її дуже багато, на неї зараз великий попит у людей, в українців, які лишилися тут жити, які переосмислюють себе як українці".
Майстри втілили перший етап реконструкції. Надалі планують, щоб двохсотлітній вітряк запрацював, додав Вадим Льошенко.
Надсилайте новини про події з життя на Черкащині
