На базі ландшафтно-архітектурного комплексу у селі Леськове Монастирищенського району, що охоплює 88, 8 га створять державний ландшафтно-парковий музей Історії Українського Війська – таке рішення ухвалила Верховна Рада України 14 липня.
Верховна рада ухвалила звернення до Кабінету міністрів щодо необхідності збереження ландшафтно-архітектурного комплексу "Садиба Даховських" та створення на його базі державного ландшафтно-паркового музею Історії українського війська.
Нині комплекс перебуває на балансі Міністерства оборони. На його базі й пропонують створити єдиний в Україні державний ландшафтно-парковий музей Історії українського війська, забезпечити його ресурсами для повноцінного функціонування як цілісного військово-патріотичного комплексу.
За інформацією, передбачається передати з балансу квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква Міністерства оборони державному ландшафтно-парковому музею Історії українського війська на праві оперативного управління 41 будівлю та земельну ділянку площею 88,8 га, які входять до складу "Садиби Даховських".
Що відомо
Палац збудований у 1850-х роках в неоготичному стилі. На початку 19 сторіччя у селі Леськовому (сучасний Монастирищенський район), жив польський магнат Маріан Даховський. Чотири покоління творили в селі розкішний маєток, який не втратив цінності й у наші дні. Маріан Даховський збудував на березі річки Конелки двоповерховий будинок із флігелем для садівника. Наступне покоління – Олександр і Гонората – скупили землі навколишніх сіл і накопичили кошти для будівництва. Їхні сини Казимир і Карл збудували першу частину замку, посадили парк, обнесли садибу цегляним муром. Шляхтич Тадеуш Даховський переїхав у Леськове й збудував другу частину замку – круглі, чотирикутні й шестикутні вежі.
На першому й третьому поверхах було по 8 великих залів для ігор, балів, прийому гостей. На 2-ому – 9 залів та ванна. Східний вхід був парадним. Перед ним стояли бетонні вази для квітів, а поруч – будиночок для прислуги. Сам пан Тадеуш був людиною поміркованою, вів тверезий спосіб життя і пропагував його серед селян. Для цього він збудував у селі безкоштовну чайну, де пригощали чаєм із цукерками та печивом.
Тадеуш Даховський захоплювався всім англійським, тож не тільки парк розбив у класичному англійському стилі, а й захоплювався кіньми – більше сотні англійських скакунів мав. Він був спортсменом-жокеєм, виборював призові місця на змаганнях у Європі. За інформацією, всередині ж замку, коли нащадки Даховського змушені були тікати за кордон від більшовиків, залишилися венеціанські люстри, каміни, картини, багаті меблі, статуетки римських патриціїв та гладіаторів і безліч книг польською, англійською, німецькою та французькою мовами.
Відомо, що знаменитий польський дослідник Роман Афтаназі писав після Жовтневого перевороту: "Скоріше за все, після 1917 року від маєтку в Леськовому не лишилося навіть руїн". Однак він помилився – замок уцілів, тому що у місцевих селян, що поважали своїх панів Даховських, не було й думки зруйнувати їхнє родинне гніздо.
Розповідають, що в 20-х роках минулого століття, в часи петлюрівської Директорії, один із Даховських приїздив до палацу з Варшави і мріяв перевезти до замку сім’ю. Та не судилося… Із 1934 року тут був піонерський табір, потім диспансер для психічно хворих, для хворих на туберкульоз, пізніше – військовий санаторій, склад військових медикаментів, а згодом – військовий склад. У радянський період садиба набула статусу режимного об'єкта, – її передали радянським військовим, – і була виключена з переліку пам’яток архітектури.
Нині, садиба у занедбаному стані, однак збереглися і сам палац, і комплекс споруд, і дерева колишнього англійського парку.
