Культура пам'яті: як черкащани звикали до перейменованих у 2016 році вулиць

Культура пам'яті: як черкащани звикали до перейменованих у 2016 році вулиць

Культура пам'яті: як черкащани звикали до перейменованих у 2016 році вулиць
До 2022-го року на Черкащині змінили загалом 200 топонімів. Суспільне Черкаси

У Черкасах протягом семи років змінили 200 проросійських та прорадянських назв. Найбільше черкаські топоніми змінилися під час двох хвиль — у 2016 році замінили 101 стару назву. У кінці 2022 року черкаська міська рада ухвалила рішення про перейменування 106 топонімів.

Чи звикли містяни до нових назв та чому досі не замінені таблички на всіх будинках, дізнавалися журналісти Суспільного.

Зі слів черкащанки Лариси Василівни, нині ще зустрічаються будинки таблички зі старою і зміненою назвами.

"Це вулиця Новопречистенська. Колишня Сєдова, названа на честь Георгія Сєдова — російського полярного дослідника. Її перейменували у 2016-му. Минуло 7 років, але таблички з обома назвами зустрічаються на будинках і досі. Новопречистенська – я не знаю, що це означає, але дуже важко бабусям вимовити, дуже важко знайти таку вулицю", — розповіла Лариса Василівна.

У Черкасах декомунізація і дерусифікація топонімів триває із 2016 року
У Черкасах декомунізація і дерусифікація топонімів триває із 2016 року. Суспільне Черкаси

Черкащанин Олег Освальдович до перейменування вулиць ставиться нейтрально.

"Ті, хто тут жив, народився, завжди Сєдова називають. Ви на якій вулиці живете? Колишня Горського, зараз Юрія Іллєнка".

Черкащанка Інна Сидорець мешкає по вулиці Нарбутівська, колишній "Петровського":

"Ми більше пізнали історію українську, хто такий був Нарбут, і ми не проти. На слуху в користуванні люди звикли десь за рік напевно", — розповіла Інна Сидорець.

У Черкасах декомунізація і дерусифікація топонімів триває із 2016 року
У Черкасах декомунізація і дерусифікація топонімів триває із 2016 року. Суспільне Черкаси

Відповідно до правил благоустрою міста, балансоутримувачі зобов’язані стежити за оновленням табличок із назвами вулиць та номерних знаків на будинках. Голова ОСББ Віталій Середенко розповідає, що табличку змінили у 2016, відразу після перейменування Конєва на Теліги. Коштувало це 270 гривень.

"Ці таблички не є довговічними. Вони зазвичай на сонці вигорають, у нас якраз прийшов строк на зміну. До того ж це вимагає законодавство. Тому вирішено було змінити її", — розповів Віталій Середенко.

Він уточнив, що якраз назріло чергове оновлення.

"Просто оновимо. Та сама інформація на ній лишиться, просто вона вигорає".

У 2016 році таблички на будинках змінювали коштом проплати за комунальні послуги.

"Ми робимо коштом тарифу, кошти мешканці проплачують, з того тарифу робимо ці роботи, інших надходжень у нас немає", — розповіла заступниця директора управлінської компанії Ольга Протесенко.

Коли змінять таблички на нові, перейменовані у грудні 2022-го, поки невідомо, додала Ольга Протесенко:

"Є вулиця Добровольського, 3, де треба перейменувати показники. Але там заборгованість до семи місяців. У міру того, як будуть мешканці проплачувати і будуть наявні кошти на будинку, ми будемо здійснювати заміну табличок на нові".

Кошти на заміну та відновлення табличок закладено у тариф на утримання будинку.

"Підстав юридичних не замінювати таблички через заборгованість в управителя немає. Він повинен вчиняти дії з управління будинком, і стягувати заборгованість за свої надані послуги у передбачений законом спосіб: судом, переговорами. Але пов’язувати ці речі неправильно з точки зору закону", — пояснив виконувач обов’язків директора департаменту житлово-комунального комплексу Сергій Отрешко.

Перейменовують вулиці за певною концепцією. Зберігають історичні та загальноукраїнські назви у межах Черкас та прізвища людей, пов’язаних із регіоном. "Сєдова" стала "Новопречистенською" завдяки законам про декомунізацію, пояснив професор історії, член топонімічної комісії Віталій Масненко.

"Тоді черкаська міська влада виявила достатню оперативність. У 2015 році були напрацювання, а рішення прийняті у 2016. Великий масив вулиць, який ми не могли ніяк зрушити з місця, був перейменований якраз до тієї концепції, яку ми пропонували раніше", — пояснив Віталій Масненко.

У Черкасах декомунізація і дерусифікація топонімів триває із 2016 року
Суспільне Черкаси

З його слів, проблема топоніміки – це питання національної безпеки.

Процес перейменування вулиць – це культура пам’яті. Місто має різні культурні пласти у своїй історії, каже історик, член топонімічної комісії Сергій Шамара.

У Черкасах декомунізація і дерусифікація топонімів триває із 2016 року
Суспільне Черкаси

"Рівновага між усіма цими назвами і є культурою певною. Тому що в одному місці зосереджено щось одне: тут вітальна культура, тут відпочивають люди. В іншому – у нас вшановуються жертви, тут віктимна(від лат. victima — жертва) Віктимна пам'ять — індивідуальна пам'ять людини, яка стала жертвою насилля і колективна память родини, роду, народу пам’ять", — розповідає історик.

Топонімічна комісія налічує 21 учасника. Це історики, члени обласних ветеранських організацій, депутати міськради, мистецтвознавці, представники міської влади та археологи.

Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України

Дивіться нас на YouTube: найцікавіші новини Черкащини та України

Читайте також

На початок