52 об'єкти топоніміки перейменували на Черкащині впродовж 2025 року в межах заходів, спрямованих на звільнення простору від радянського та російського минулого. У 2024 році таких було 744.
Більшість об'єктів, які підпадають під дію декомунізації чи дерусифікації, були змінені роками раніше, розповів Суспільному керівник обласного управління культури та охорони культурної спадщини Олександр Шабатін.
Чи встигнуть черкащани виконати вимоги закону "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії", граничним терміном для повного виконання вимог якого є літо 2026 року?
У селі Мошни на вулиці Квітковій жителі не встигли змінити таблички на парканах, там дотепер вказана стара назва — "40 років Перемоги". Один із будинків належить Наталі Зайцевій. З її слів, тут вона проживає протягом двох років, останні два місяці — на вулиці з новою назвою.
"На сайті сільської ради оприлюднили повідомлення, що три вулиці в Мошнах треба перейменувати на якісь інші. Ми, як жителі, виявилися найактивнішими і нашу вулицю перейменувати. Ми збиралися із сусідами, телефонували, обговорювали й ухвалили таке рішення".
Жінка розповіла, що разом із сусідами обирали нову назву вулиці:
"Особисто моя думка — в Україні все має бути українське. Хотіли чи калинову, чи волошкову назву, просто хотіли українську назву, яка не належить ні до яких влад. Таку назву, щоб вулиця не вмирала, не затухала, щоб вона ніби як процвітала".
Голова громади Богдан Шкарбута розповів, що вулицю перейменували у жовтні 2025 року відповідно до вимог Закону України від 2015 року "Про засудження комуністичного та національно-соціалістичного (нацистського) режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".
"Люди самі виявили бажання перейменувати назву цієї вулиці. Наша була тільки ініціатива. Далі — все від людей".
Він зазначив: також в громаді, із жовтня, триває перейменування ще двох вулиць, названих на честь радянських космонавтів — Гагаріна та Комарова. Наразі питання перебуває на етапі громадського обговорення.
"Ведеться жваве обговорення в громаді із жителями цих вулиць. Вони дають нам перспективи або якісь інші найменування, які вони хочуть на цих вулицях. і ми виносимо на сесію і в відповідності до закону проводимо ці дії", — прокоментував Богдан Шкарбута.
Нині на вулиці Квітковій зареєстровані 204 жителі, у зв'язку зі зміною назви вулиці ніяких документів змінювати їм не потрібно, додав голова громади:
"Для людей, які будуть робити якісь інші дії свої стосовно технічних паспортів, купівлі-продажі, вже нова назва автоматом буде підтягуватися у ті документи правоустановчі, які вони будуть виконувати".
"Пам'ять воїнам-землякам, які загинули за свободу у великій вітчизняній війні" — такий надпис вигравіювано на кам'яній плиті бетонної стели, неподалік центру села Слобода на Черкащині. Місцева жителька Галина Видиш розповіла: скільки років він стоїть на цьому місці вже й не злічить:
"Він уже давно він стоїть, ще за діда-прадіда він тут. В мене сусіди вже повмирали, а пам’ятник ще стоїть".
З її слів, увагу привертає червона п'ятикутна зірка на верхівці:
"Зірку я б звісно прибрала".
Місцевий житель Володимир Кузнєц вважає, що чіпати цей пам'ятник не варто:
"На старому селі стоять два таких, і тут хай стоїть. Солдати захищали, ви що, смієтесь? Не можна".
Начальниця відділу містобудування, архітектури, земельних відносин та екології Слобідської сільської ради Ірина Ільченко розповіла, цей пам'ятник — один із восьми об'єктів, які планують декомунізувати у 2026 році:
"Оскільки зараз війна і люди деякі проти їх декомунізації, ми приведемо їх у відповідний належний стан, тому що під деякими обелісками і пам'ятними знаками у нас знаходиться поховання, перепоховання. Це, по-перше, великі кошти, по-друге, ще живі родичі, вони цього не дозволять, тому ми будемо ці пам'ятні знаки приводити до відповідного стану".
За її словами, на цій території обеліск залишиться надалі, адже це ще й місце поховання для семисот військових часів Другої світової. Натомість з верхівки планують зрізати червону зірку, а також оновити написи — змінити рік початку війни й напис "Велика Вітчизняна війна" на "Друга світова війна"
"Розглядалося питання щодо перенесення даних обелісків і пам'ятних знаків на місцеве кладовище, але це дуже затратно. Дуже відповідально, багато повинно бути рішень і погоджень", — пояснила Ірина Ільченко.
Вона додала, що від початку повномасштабного вторгнення у селі змінили назви 17 вулиць, а також у 2025 році рішенням Верховної ради Червону Слободу перейменували на Слободу.
Пам'ятник у середмісті Черкас місцеві між собою називають "пушка", який стоїть з 1968 року, розповів доктор історичних наук Юрій Присяжнюк:
"Пам'ятник присвячений подіям Другої світової війни, зокрема подіям грудня 1943 року, коли йшли важкі за місцевими масштабами бої. Пам'ятник спорудили на честь 25-ї річниці, будемо казати, вигнання нацистських військ з Черкас".
На це вказує і напис, у якому пам’ятник названо "символом героїзму, проявленого воїнами доблесної радянської армії".
"Даруйте, шановні друзі, якщо радянська армія доблесна, то це доблесні не тільки воїни-фронтовики, це доблесні так звані енкаведистиПрацівники Народного комісаріату внутрішніх справ СРСР, тобто служба Берії, якщо ми розуміємо, що ми говоримо. Величезні злочини, які творила ця братія вся, і не понесла жодного покарання. Воно десь кореспондується з сучасною російською армією, яка, вочевидь, для Москви теж доблесна, і нам тут потрібно було б дещо інакше розставити акценти", — пояснив Юрій Присяжнюк.
Місцевий житель Дмитро Данюк розповів, що скульптуру бачить щодня, йому вона нагадує про родинну історію:
"Це пам'ять. У мене брат в 17 років пішов на фронт і загинув у лютому 1945 року. Так я тільки за те, щоб такі пам'ятники стояли, тому що то були патріоти".
Не проти пам'ятника і черкащанка Софія Дяченко. Втім, дещо, вважає, доцільним змінити.
"Щоб там не було герба СРСР і всяких знаків, які пов'язані з радянським минулим. Можливо можна було б додати синьо-жовте щось, можливо поставити воїна українського. Якось так його модернізувати".
Такої ж думки черкасець Володимир:
"Вона (пушка — ред.) чого стоїть — її поставили як символ визволення. Я це все знаю, бо теж виріс після війни. Усі монументи стояли завжди, нікому не заважали. Там тільки зірку замінити, замість неї поставить тризуб та й буде. Бо наче ж теж воїни захищали Дніпро і визволяли".
Секретар топонімічної комісії при виконавчому комітеті Черкаської міської ради Олексій Дубовий розповів, під вимогу декомунізації сам пам'ятний знак не підпадає, втім, деякі його частини потребують змін. Він зазначив, що у межах декомунізації за дев'ять років, тобто з 2015 по 2024 роки у Черкасах перейменували 206 об'єктів топоніміки. Також, з 2022 року по 2023 рік демонтували чи внесли зміни до 17 пам’ятних знаків. У 2025 році таких рішень прийнято не було.
"Минулого року у нас на виконання цих законів було перейменовано 13 об'єктів. Фактично, основну частину ми виконали в перші роки як декомунізації, так і деколонізації", — пояснив Олексій Дубовий.
Він додав, що у Черкасах лишилося перейменувати три провулки та сім пам’ятних знаків.
"Зокрема, якщо говорити про Пагорб Слави, то необхідно буде внести незначні зміни щодо років Другої світової війни, відповідно міняємо 1941 рік на 1939 рік. Є, наприклад, в Соснівському мікрорайоні пам'ятний знак на місті КП 73-ї стрілецької дивізії, але цей пам'ятний знак перебуває на території області, відповідно, ми направили звернення до обласної військової адміністрації щодо демонтажу зазначеного пам'ятного знаку", — прокоментував Олексій Дубовий.
Керівник обласного управління культури та охорони культурної спадщини Олександр Шабатін розповів, що на Черкащині, як і на території всієї України, нині діє три процеси трансформації топоніміки та символіки. Це:
- декомунізація. В Україні вона розпочалася на законодавчому рівні із квітня 2015 року і визначає правові межі для усунення символіки та спадщини радянського тоталітаризму;
- дерусифікація — тобто усунення російських культурних і пропагандистських маркерів, територіальних назв, символів, що асоціюються з Російською Федерацією;
- деколонізація, що забороняє пропаганду символіки російської імперської політики.
"Велика частина об'єктів була опрацьована ще до Революції Гідності, після початку війни. Черговим масштабним етапом роботи в цьому напрямку якраз після повномасштабного вторгнення у 2023 році після прийняття закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики і деколонізацію топоніміки»", — прокоментував Олександр Шабатін.
Відтак, з його слів, у 2025 році на Черкащині перейменували 52 об'єкти топоніміки населених пунктів, у 2024 році — 744 об’єкти.
"Окрема робота проводиться нами по пам'ятках. Протягом 2025 року вилучили з державного реєстру 35 пам'яток. Також робота проводиться по географічних об’єктах — 14 географічних об'єктів в цьому році перейменували. Традиційно завжди керуються тенденцією вивчення історичних назв і повернення тих історичних назв об’єктам, які перейменовуються".
Олександр Шабатін зазначив: скільки об'єктів підлягатиме змінам у 2026 році остаточно ще не визначили, адже перелік нині опрацьовується та вивчається. Втім, вже відомо про майже 170 найменувань, які можуть підлягати перейменуванню. А увага у 2026 році буде приділена об'єктам, названим на честь періоду 1917-1921 років, тобто періоду революції та придушення Української Народної Республіки.
