У Черкасах збирають допомогу для вимушених переселенців із регіонів України, де йдуть активні бойові дії. Інколи вони соромляться просити про допомогу, однак волонтери все ж намагаються забезпечити їх необхідним, розповіла Суспільному регіональна координаторка взаємодії з громадськістю уповноваженого Верховної Ради Людмила Проценко.
Зі слів пані Людмили, найбільше люди потребують їжі, побутової хімії, техніки та корму для тварин.
Голова одного з комітетів, де збирають допомогу, Любов Здоровенко розповіла, що черкащани часто приносять останнє.
"Люди хочуть хоч чимось допомогти. Ковдри, постільну білизну приносять, але їх швидко розбирають", – розповіла вона.
Зі слів жінки, у комітеті шиють речі для потреб армії, тепер орієнтуються і на потреби переселенців:
"Збираємо постільну білизну, рушники. І самі ще шиємо, якщо не вистачає, в основному це наволочки, простирадла".
Люди, які рятуються від війни, беруть із собою найголовніше, розповів комендант гуртожитку, що належить підприємству "Черкаситеплокомуненерго", Іван Гах.
"Із нагальних потреб – харчування. Ми зараз не можемо дати їм повноцінний раціон. Чим можемо допомагаємо, купуємо картоплю, овочі, крупи, але цього не вистачає", – пояснив він.
Зі слів чоловіка, до Черкас приїхали люди з різних областей, зокрема, з Чернігівської, Сумської областей, з Луганщини, Борисполя, з-під інших населених пунктів Київщини та із самої столиці.
Не відмовляли і переселенцям із тваринами. Черкаси — це єдине місце, де прийняли з собаками, розповіла чернігівка Анастасія:
"Ми спочатку їхали до Києва. Там нас прихистили, а потім вже приїхали сюди. Дякувати людям, які згодилися забрати нас з собаками, бо ніхто не хотів. І це єдине місце, де нас прийняли".
Свою собаку та кішку також забрала Анжела. Вона теж із Чернігова. З її слів, із собою взяли трохи корму. Частину подарували волонтери.
"Вона ще трошки боїться, бо не звикла до нової «прописки», тому зараз освоюється. Вони без нас не можуть. Вже звикли. Собаці 11 років. Якби ми її залишили, то вона б дуже сумувала від того, що нікого поруч немає", — пояснила вона.
Зі слів жінки, вона мріє повернутися додому. Поки коштів для неї та родини вистачає. Втім, як надовго — невідомо, особливо за відсутності роботи:
"Нам не дали зарплати, через те, що не закритий був місяць. Чоловіка не розрахували на роботі. Зарплату за два місяці не дали. Те, що лишилося, те, що вийшло вихопити – те вихопили. Можливо, вдасться мені тут знайти роботу".
Переживши стрес, переселенці часто соромляться казати про необхідне, розповіла регіональна координаторка взаємодії з громадськістю уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Людмила Проценко:
"У них немає таких речей як, наприклад, холодильник. Він є тільки у тих людей, які там постійно мешкають. Вони просять покласти туди свої харчі. Плит електричних також лише дві є на поверсі".
Допомогу людям, постраждалим від війни, збирають і в іншому комітеті. Спектр підтримки розширився настільки, що волонтерам треба додаткове приміщення, пояснила пані Людмила.
Підхоже знайшли по сусідству і вже шукають власника, щоб домовитися, а поки почали шити аптечки для військових, розповіла голова комітету Любов Здоровенко:
"Дівчатка-студентки у нас кроять, а вчительки з 13 школи приходять і потім збирають усе докупи. Тому що це також не дуже просто".
Виготовляють і підстилки для сидіння.
"Я його зшиваю, вставляю утеплювач. Потому пришиваю гумку", – пояснила принцип роботи волонтерка Галина Курч.
Всі працюють заради перемоги, впевнена волонтерка Валентина Іванівна:
"Ми всі працюємо для нашої перемоги і, вважаю, що мій невеличкий внесок її наблизить".
За словами волонтерів, вони працюватимуть, допоки кожна українська область не буде вільною від російських військових.
Повне відео:
Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України
Читайте також
- "Код перемоги": черкаські волонтери виготовили для військових енергетичні батончики
- Учителі однієї з черкаських шкіл шиють аптечки для військових
- На Черкащині безоплатно надають рекламні конструкції для евакуйованого бізнесу
