Вони вчаться у перервах між повітряними тривогами, хочуть ходити на уроки і мріють забути про «дистанційку» та укриття, розповіла Суспільному одинадцятикласниця з Черкас Ірина Черненко. Як і її ровесники, вона вже не пам'ятає, яким було навчання до коронавірусу та повномасштабної війни.
Саме ці два фактори, на думку директорки Українського центру оцінювання якості освіти Тетяни Вакуленко, суттєво вплинули на якість знань нинішніх школярів. Частина з них взяла участь у міжнародному дослідженні якості освіти «PISA-2025» і показала не найкращі результати.
Що це за оцінювання, які прогалини у знаннях виявили в українських учнів та як їх долати — спецрепортаж.
На уроці хімії дев'ятикласники руськополянської школи №2 вивчали багатокомпонентні системи, розповіла вчителька Ольга Підкошена, після теоретичної частини — перейшли до практики. Цього разу обійшлося без повітряної тривоги, тож учні встигли проекспериментувати, додала вчителька:
«Немає нічого кращого, ніж жива практика. Коли діти бачать все це наживо. Кажуть: краще один раз побачити, ніж сто разів почути».
Такі уроки зараз швидше виняток, ніж правило, зазначила пані Ольга. Адже через постійні тривоги заняття рідко йдуть по плану:
«Якість освіти, звісно, змінилася. Немає наступності такої, як є, коли ти розумієш, що завтра ти прийдеш, будеш працювати в нормальному режимі. Коли не очікуєш і не знаєш, що тебе чекає».
Усе це впливає і на самих учнів, розповів дев'ятикласник Назар Василенко. Адже до щоденного стресу від ракет та шахедів над головою додається необхідність опановувати частину матеріалу самостійно. А це, каже, під силу не всім:
«Треба просто, напевно, мати дисципліну і постійно займатися в школі самостійно. І тоді в тебе буде успіх. Але дисципліна — це дуже складно, тому не у кожного вистачає сил на це».
Утім, як свідчать результати міжнародного оцінювання якості освіти PISA-2025, який проводять кожні три-чотири роки й оцінюють знання 15-річних школярів з 82 країн світу, результат українських школярів їх обирали за спеціальною методологією з-поміж учнів міських та сільських закладів освіти із природничих наук до яких належить і хімія порівняно з 2022 роком практично не змінився.
Це означає, що істотного погіршення знань у цій сфері не відбулося. Водночас результати ще не повернулися до рівня 2018 року. Тоді під час дослідження читацької грамотності не досягли 25,9 % українських підлітків, математичної — 36%, а природничо-наукової — 26,4%, розповіла кураторка PISA-2025 в Україні й директорка вітчизняного центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко:
«Очікувано в тих складних обставинах, в яких перебувають наші освітяни і учнівство, що результати могли б зменшитися і зменшитися доволі посутньо. Але цього не відбулося»
Передовсім, додала пані Тетяна, завдяки наполегливості українських педагогів, учнів та їхніх батьків.
Такої ж думки і мати двох дітей Наталія Ісаєва.
«Війна впливає на якість освіти. Але якщо згрупуватися разом з вчителями і батькам, і допомагати дітям, то якісь освіти буде нормальна, повноцінна. Якщо будуть вчителі працювати 50%, 50% вдома будуть допомагати батьки, то таким чином якість освіти не порушиться і буде доброю».
В умовах повітряних тривог та перерваних уроків, особливо складно готуватися до вступу в університет, розповіла одинадцятикласниця Дарія Ворона:
«Підтримка батьків дуже важлива. Тому що сьогодні ми навчаємося в класі, завтра переходимо в укриття під час тривоги. Можливо дистанційне. Через те що ми 11 клас — дуже відповідально, адже хочемо вступити до омріяних університетів».
Утім, додала Тетяна Вакуленко, ця система спрацьовує не завжди. За результатами дослідження PISA-2025, 35% українських учнів не досягають базового рівня з природничо-наукових дисциплін, 46% — з математики та 45% — із читання:
«До 30% українських учнів і учениць не мають навіть базового рівня сформованості трьох дисциплін одночасно. Це ті підлітки, які не можуть проявити, ані свої здатності з математики, ані з читання, ані з природничих дисциплін. Безумовно, над цим треба працювати, і це безумовно дуже сумне явище, і воно засвідчує фактично ті проблеми, які ми маємо через повномасштабну війну, через довготривалі повітряні тривоги, атаки, перебування в укриттях, відсутність електроенергії, переривання освітнього процесу».
Усе це в комплексі назавжди змінило українську освіту, розповів директорка 9 гімназії Черкас Ірина Топчій, але не зламало:
«Ми дійсно показали погані результати по PISA-2025, просідає українська освіта, Але для того є причини. Звісно, ковід, війна і попри все оці результати, які ми маємо вони не показують наскільки наші діти психологічно змінилися, наскільки наші діти мотиваційно змінилися, наскільки наші діти в спілкуванні змінилися. І ми не можемо не враховувати того, що діти, які за два тижні уроків 10 ми змогли повноцінно провести, що вони будуть показувати прекрасні результати по отому європейським вимірам, які базуються в цих системах вимірювання якості освіти».
Ці зміни помічають і самі учні, розповідає одинадцятикласник Данил Алесін. Адже зараз посидіти на уроці і йому, і однокласникам за радість.
«Ми стали більш дорослішими, відповідальнішими, цінуємо можливість прийти до школи. Поспілкуватися з друзями».
А ще, як ніколи цінують кожен проведений вчителем урок наживо, а не дистанційно, додала учениця 11 класу Ірина Черненко. Адже попереду мультипредметний тест і вступ до університету:
«Насправді це робота над собою, над своїми емоціями, над своїм станом, бо зараз реально буває страшно, коли особливо прильоти якісь є і в такі моменти важливо не губитися і продовжувати працювати далі».
Тож тут мають активно «включатися» вчителі, говорить педагогиня Яна Крат:
«Сьогодні, дійсно, вчитель — це не лише людина, яка навчає. Місія вчителя набагато глибша. Ми маємо дітей зосередити, пояснити, підтримати, мотивувати, інколи навіть надихати на щось. Ці діти взагалі не пам'ятають нормального, звичайного навчання. Дуже складно їм критично мислити, обґрунтовувати свої відповіді. В еру, особливо зараз штучного інтелекту — найпростіший спосіб — це щось загуглилити, відразу тобі штучний інтелект все дуже гарно розпише і не потрібно якось напружувати, думати як правильно відповісти».
Тому, на свої уроки намагається добирати школярам такі завдання, як сьогодні, додала педагогиня.
А саме такі види робіт, де потрібно думати і працювати в команді. Саме командний дух і бажання ходити до школи стали одним із відкриттів цьогорічної «PISA-2025», зазначила Тетяна Вакуленко:
«Приналежність до закладу освіти височезна в Україні і це про те, що підлітки хочуть ходити в заклади освіти, вони відчувають, що там на них чекає їхня спільнота, вони відчувають там підтримку, вони відчувають там комфорт».
Це стосується й початкової школи, розповіла мама учнів першого та четвертого класів Вікторія Потапчук. Адже дистанційне навчання, на її думку, ніколи не замінить живе спілкування:
«У школі їм і разом цікавіше, хтось щось допоміг, підказав, показав, подивився, як можна по-іншому, а не тільки так, як ти собі думаєш. І ось ця така комунікація дітей, вона значно допомагає їм розвиватися, як психологічно, емоційно, так само і якість освіти, відповідно, зовсім змінюється».
Це засвідчують і результати цьогорічних досліджень. Тож влада на місцях обов'язково має подбати про можливість навчатися очно, а це нині можна забезпечити лише в укриттях, зазначила Тетяна Вакуленко:
«Якщо ми розуміємо, що повітряні тривоги тривають 17 годин на добу, то це означає не, що ми маємо якось пересидіти в укритті ці 17 годин тривоги. Це означає, що цей час ми маємо використати для навчання. Це означає, що укриття має бути таким, яке дає змогу повноцінно проводити заняття. Це можуть бути перегородки, це має бути місце, де можна втишитися і використати якісь додаткові інструменти. Наприклад, я учителька математики, то для мене важливим мати дошку. Ноутбуки, комп'ютери, які можна розташувати в укритті».
Однак навчання в укритті для всіх класів скоріше мрія, ніж реальність, додала директорка руськополянської школи №2 Людмила Ткаченко. Нині у закладі навчаються 330 учнів:
«Звичайно, 15 класів не може одночасно навчатися. Тому ми виходимо з цього положення, що в першу зміну, наприклад, навчаються 1-4 класи, далі — середня ланка чергується зі старшою ланкою. Тобто, як бачите своїми зусиллями все, що мали, змогли сюди знести і організували ось такі локації для навчання».
У 9 гімназії теж вирішують це питання, аби організувати повноцінне навчання в укритті, намагаючись охопити всі класи — від 1 до 11, розповіла директорка закладу Ірина Топчій:
«Немає готових рецептів для всіх шкіл. таких уніфікованих, універсальних, що от так зараз ми повинні робити. Навіть нині наш департамент запропонував кожній школі розв'язувати це питання по-своєму, враховуючи індивідуальні якісь особливості. В цій ситуації треба правильно розставляти пріоритети. Якщо сьогодні взяти якість освіти і безпеку, то звісно ми вибираємо безпеку. А якісь освіти можна надолужити в будь-якому випадку».
Ті діти, які прагнуть знань, будуть вчитися і вдома, розповіла мама двох дітей Світлана Смоляр:
«Наше завдання, як мам, зберегти у діток, те світло у їх сердечках, щоб вони просто не розучилися любити цей світ. Живемо тут і тепер. Живемо те життя, яке ми маємо жити. У нас немає іншого варіанту, іншого вибору, як тільки прийняти те, що відбувається і знаходити найкращі способи у будь-якій сфері життя».
