У двох громадах Черкащини вода з водогонів не відповідає нормам за санітарно-хімічними й мікробіологічними показниками.
Про це свідчать результати досліджень, проведених із 5 до 9 жовтня, розповів Суспільному головний державний санітарний лікар області Володимир Папач.
За його словами, із джерел та мереж централізованого водопостачання відібрали та дослідили 154 проб питної води за мікробіологічними показниками та 146 проби — за санітарно-хімічними:
«Відхилення від гігієнічних вимог за мікробіологічними показниками виявлено у одній пробі з водогону села Косарі Кам`янської територіальної громади загальні коліформи, кишкова паличка».
У результаті дослідження були виявлені відхилення за санітарно-хімічними показниками у пробах води, взятих у Камʼянській та Чорнобаївській громадах:
«За санітарно-хімічними показниками відхилення від гігієнічних вимог виявлено у п'яти пробах з водогонів села Косарі Кам`янської територіальної громади та Веселий Хутір Чорнобаївського територіальної громади, там виявили перевищення амонію, у пробах сіл Велика Бурімка, Лящівка — перевищення заліза».
Про результати досліджень проінформовано Головне управління Держпродспоживслужби в Черкаській області, голів громад, додав Володимир Папач. Також з його слів, відповідні пропозиції направили керівникам водогонів щодо проведення необхідних профілактичних заходів.
«Будь-яких ускладнень санітарно-епідемічної ситуації, спалахів інфекційних захворювань, пов'язаних із питною водою та питним водопостачанням на території області не зареєстровано».
Як розповіла у коментарі Суспільному заступниця генерального директора Черкаського обласного центру контролю та профілактики хвороб ЦКПХ Наталія Видра, фахівці центру щоденно здійснюють моніторинг якості та безпеки питної води в усіх містах і селах територіальних громад Черкаської області, де функціонують системи централізованого водопостачання.
«Моніторинг проводиться у визначених постійних контрольних точках. Ними є джерела централізованого водопостачання, місця перед подачею води до розподільної мережі, а також точки у розподільній мережі, зокрема вуличні водорозбірні колонки, найбільш підвищені та тупикові ділянки мережі, крани внутрішніх водогінних мереж будинків, обладнаних насосами підкачки та місцеві водонапірні баки».
За словами пані Наталії, проби питної води фахівці ЦКПХ можуть досліджувати за мікробіологічними, паразитологічними, вірусологічними, санітарно-хімічними та радіологічними показниками.
До яких наслідків може призвести перевищення вмісту амонію
Перевищення вмісту амонію у воді питній свідчить про потрапляння до водогонів або джерел водопостачання забруднень органічного походження, що несе певні ризики для здоров'я людини та стану водогінних мереж, зазначила Наталія Видра.
«Сам по собі амоній є безпечним у невеликих кількостях, оскільки це природна сполука, яка присутня в навколишньому середовищі, організмах і навіть у продуктах. Проте при великих кількостях та постійному надходженні в організм людини він може спричиняти подразнення слизових оболонок шлунково-кишкового тракту, нудоту, блювання, біль у животі, а у важких випадках — порушення роботи печінки, нирок та нервової системи», — пояснила медикиня.
Особливо до амонію чутливі діти, вагітні жінки та люди з хронічними захворюваннями нирок, додала вона.
«Вода з високим вмістом амонію має неприємний запах (рибний, затхлий), металевий присмак, може бути мутною і тому, як правило, її не вживають через такі непривабливі показники», — пояснила Наталія Видра.
Зі слів фахівчині, крім негативного впливу на стан здоров'я людей, амоній також спричиняє корозію труб і розвиток біоплівок у мережах водопостачання, що погіршує їх санітарний стан.
Чим небезпечні марганець і залізо у воді
Марганець і залізо є природними мінералами, які часто зустрічаються у воді, а їх надлишок у питній воді може мати негативний вплив на здоров'я, розповіла Суспільному заступниця генерального директора Черкаського обласного центру контролю та профілактики хвороб Наталія Видра.
«Черкаська область має поклади залізо-марганцевих руд, через що і марганець, і залізо (а часто і обидва ці мінерали разом) зустрічаються у питній воді. Основні родовища зосереджені в центральній та південній частині області, зокрема, в межах Черкаського, Золотоніського та Уманського районів», — пояснила фахівчиня.
За її словами, вміст марганцю та заліза вище встановлених гігієнічних норм надає воді неприємний металевий смак і запах.
«Така вода може мати іржавий, бурий або чорнуватий відтінок, що робить її непридатною для споживання», — додала Наталія Видра.
Норматив вмісту марганцю, згідно з ДСанПіН 2.2.4-171-10, у питній воді водогонів, фасованій воді становить не більше 0,05 мг/л, у воді криниць, свердловин, каптажів — не більше 0,5 мг/л.
Тривале вживання питної води з надмірним вмістом марганцю може спричинити в деяких людей:
- втому, слабкість, тривожність;
- тремор м'язів, болі в суглобах.
Норма вмісту заліза, згідно з ДСанПіН 2.2.4-171-10, у питній воді водогонів, фасованій воді становить не більше 0,2 мг/л, у воді криниць, свердловин, каптажів — не більше 1,0 мг/л.
Тривале вживання питної води з надмірним вмістом заліза може спричинити:
- нудоту, біль у животі, метеоризм;
- сухість, ламкість волосся, сухість шкіри, подразнення та алергічні реакції;
- втому, слабкість;
- закрепи або діарею.
