Черкаська прокуратура через суд намагається зупинити приватизацію одного із найбільших державних риборозплідників в Україні — «Іркліївський риборозплідник рослиноїдних риб». Тим часом Фонд держмайна заперечує проти позову. Там вважають: рішення про приватизацію ухвалили законно.
Продаж підприємства може завдати збитків державі та відбувається незаконно, розповів Суспільному заступник керівника обласної прокуратури Станіслав Торопчин.
За словами рибовода Анатолія Сєдих, у ставку розводять коропів, там риба ростиме до жовтня, потім її виловлять:
«Після вилову перевозиться у зимувальні ставки для зимівлі, там йде накопичення риби».
За його словами, короп — один із шести основних видів риби, яку вирощують на підприємстві. За останній рік план заготівлі зріс у десять разів:
«До 2025 року дільниця займала по території близько 60 гектарів. У 2026 році директором поставлено завдання для збільшення кількості вирощування рибопосадкового матеріалу. Додали нам зараз шостий ставок, який займає площу 527 гектарів».
Рибоводом працює понад 25 років, розповів пан Анатолій. За його словами, вирощують «молодняк» риби з ікри до такого віку й розміру, щоб її можна було випустити у водойму або пересадити в інший ставок. Втім, переймається тим, що незабаром цей процес може припинитися, адже підприємство готують до приватизації:
«Є багато різних прикладів негативних, саме в рибній галузі, які призвели до негативних наслідків. І ті ставки, які раніше були більші за нас, і в грошовому плані, і територіально, з них зараз не залишилося нічого, там просто рівні болота».
Як розповів юрисконсульт підприємства Олександр Гричаненко, рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу підприємства шляхом продажу на аукціоні Фонд державного майна ухвалив у жовтні 2022-го, а в лютому 2023 року і регіональне відділення Фонду:
«Після приватизації втрачається контроль держави над майном. Сектор аквакультури з розведення риби слабкий. Промисел у приватника виходить добре, а от аквакультура — це не суперрентабельний бізнес. По каскаду Дніпра Іркліївський риборозплідник залишився єдиним. Хоча таких підприємств повинно було бути два-три на кожне водосховище. Ми залишаємо Кременчуцьке водосховище без підприємства, яке створилося для нього, яке має кожен рік 800 тонн зариблювати і очищати воду, яку ми маємо пити».
Згідно з відкритими даними аналітичної платформи Опендатабот від 2022 року, Іркліївський розплідник рослиноїдних риб демонструє зростання доходів. Тобто підприємство не було банкрутом чи фактично непрацюючим активом. Навпаки, у березні 2024 року тодішній голова Фонду держмайна Віталій Коваль називав розплідник «прикладом ефективного корпоративного управління», який виконує соціальну та екологічну функції.
Аби з'ясувати, чому держава вирішила приватизувати підприємство, яке продовжувало працювати та нарощувати доходи, ми надіслали інформаційний запит до Регіонального відділення Фонду держмайна — на ім'я заступника начальника Володимира Коломійця. У відповіді він пояснив: рішення про приватизацію ухвалили, зокрема, на підставі пропозиції Державного агентства меліорації та рибного господарства України щодо приватизації цього підприємства.
У самому Держрибагентстві пояснили: оскільки вони не є органом приватизації, тож коментувати рішення не можуть.
Юристконсульт риборозплідника Олександр Гричаненко таке рішення назвав незаконним:
«Під час правового режиму воєнного стану не проводиться оцінка майна. Тобто фонд цим зловживає, хоче швидше це зробити — це дуже серйозний момент. І друге важливе питання — держава не має ефективних реальних механізмів зворотної дії. Якщо відбудеться аукціон, продаж, потім через суди, прокуратуру, — фонд ми повернемо, папірець можемо ще повернути. Гідроспоруди, техніку, систему, а найголовніше — людей ми не повернемо».
На господарстві нині працює 70 людей, розповів голова профспілки Григорій Кухар. За його словами, проти приватизації не заперечують, головне, щоб рішення було законним:
«Ми не можемо самі припинити приватизацію.Тут усе розраховано — насосні станції, канали, ставки, дамби, майстерні, гаражі, склади. Все це єдиний комплекс, його розірвати неможливо».
Нині працівники не пускають на територію підприємства новопризначеного директора, розповів голова профспілки. Колектив підприємства бачить на цій посаді лише колишнього керівника Олександра Тіхонова:
«Трудовий колектив бачить майбутнє нашого підприємства тільки з директором Тихоновим Олександром Івановичем. Головне — повернути директора. Для підприємства, для трудового колективу головне — керівник».
Колишній директор підприємства Олександр Тіхонов очолював господарство із 2022 року. За його словами, 20 серпня 2026 року за наказом Фонду держмайна його звільнили з посади. Про причини не повідомили:
«Я не проти приватизації, але тільки в законний спосіб. Скільки подібних підприємств було приватизовано, і ніхто не може показати, що вони ефективно працювали. Поруч у нас Бугаївка — майже у вісім разів більше підприємств, і зараз працює, дай Бог, на 10%. Я вважаю, що основна причина — це приватизація, яка не відповідає закону. Потім прокуратура подає позови, відсуджує, забирає, і фактично зупиняється підприємство».
Якщо майно підприємства буде розділене між різними власниками, риборозплідник не зможе повноцінно виконувати свою основну функцію — вирощувати рибу та зариблювати водойми, розповів колишній директор підприємства:
«Основне було завдання — зариблення Кременчуцького водосховища строкатим і білим товстолобиком та білим амуром для боротьби з синьо-зеленими водоростями. В проєкті стояло, що кожен рік повинні зариблювати пʼять мільйонів екземплярів вагою в середньому 130 грамів, в переводі на тоннаж — це 650 тонн».
Зі слів Олександра Тіхонова, підприємство має 1250 гектарів загальної території — це 55 ставків. У Фонді держмайна повідомили, що приватизації підлягає єдиний майновий комплекс підприємства:
«Приватизації підлягає майно, яке використовується для його роботи: техніка, обладнання, сировина та будівлі. Загальна площа нерухомості, яку приватизовують, майже сім тисяч квадратних метрів, а єдиний об'єкт, який не підлягає приватизації — гуртожиток площею 593 квадратних метрів».
Водночас саме майно, яке може перейти до нового власника, стало одним із питань, через які прокуратура оскаржує приватизацію. Заступник керівника обласної прокуратури Станіслав Торопчин розповів, 15 червня цього року прокуратура звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про скасування наказу Фонду держмайна:
«На наше переконання, порушення можуть бути заподіяні збитки інтересам держави в разі приватизації цього комплексу, тому що намагаються приватизувати виключно водойми Іркліївського розплідника без гідротехнічних споруд, які забезпечують його діяльність, в тому числі насоси, труби, які качають воду з Дніпра. І ці гідротехнічні споруди не підлягають приватизації, а здійснення господарської діяльності чи діяльності цього підприємства без використання господарських споруд неможливе».
Приватизація риборозплідника може вплинути на екосистему, додав Станіслав Торопчин:
«Плюс до того, в разі, якщо буде здійснена приватизація, і буде займатися приватна фірма, юридична особа, ми вважаємо, що це може вплинути також і на подальше функціонування забезпечення екосистеми річки Дніпро, оскільки Іркліївський риборозплідник бере безпосередню участь у зарибленні Дніпра. А як буде себе поводити юридична особа в цьому випадку, ніхто сказати не може».
Позицію обласної військової адміністрації, щодо цієї ситуації пояснив її начальник Ігор Табурець:
«Ми бачимо це підприємство як єдиний майновий комплекс, який має бути у власності держави і функціонувати на користь державницьких функцій і на користь економіки. Ми підготували своє звернення з листом щодо бачення ситуації до Фонду держмайна, очікуємо відповіді. Інше питання — підприємство з 2022 року керується ветераном війни, він пройшов і керівні посади і я вважаю що ця людина має оцінюватися саме з точки зору ефективності управління, а воно з 2022 року показує прибутки».
У Фонді держмайна повідомили, що заперечують проти позову прокуратури. У відповіді на запит вказано, що накази про приватизацію ухвалили законно та в межах своїх повноважень.
Нині обов'язки директора Іркліївського риборозплідника виконує заступник колишнього керівника Віталій Сущенко. За його словами, він перебрав ці повноваження після того, як новопризначений директор не вийшов на роботу. Попри це, підприємство працює у штатному режимі, додав він:
«Підприємство повністю займається своєю роботою — годівлею, вирощуванням рибопосадкового, товарної риби. Підприємство працює на всі 100%».
Окрім бухгалтерії, роботу якої заблокував новий керівник, додав Віталій Сущенко:
«Немає звітності, незакриті рахунки. Люди можуть зарплату не отримати».
Директор підприємства Леонід Варавва ситуацію прокоментував так:
«Зараз мене призначили на цю посаду, і давати комусь в руки якісь рахунки я просто не можу, тому що це велика відповідальність. Мене туди ніхто не пускає. Нині підприємство там блокується робітниками, і я туди поки що потрапити не можу, але в онлайн-режимі вирішую робочі питання».
За словами Леоніда Варавви, приватизація підприємства піде на користь його розвитку:
«Три роки тому Фонд державного майна виставляв його на приватизацію. Я загалом не розумію чому таке обурення до цього йде. Я вважаю, що буде навпаки краще. І місця з'являться, і заробітна плата збільшиться, і підприємство виросте в великих масштабах, і держава кошти за приватизацію отримає дуже хороші».
Що буде з підприємством у випадку приватизації, поки невідомо. Триває суд. Фонд держмайна у відповіді на запит Суспільного відповів:
«Умови продажу об'єкта малої приватизації в період дії правового режиму воєнного стану не можуть містити зобов'язань для покупця щодо збереження основних видів діяльності підприємства».
Нині ж триває підготовка до аукціону, де комісія має визначити стартову ціну та умови продажу. А що це може означати для зариблення Кременчуцького водосховища та його екосистеми у разі припинення роботи розплідника за його профілем, пояснив кандидат біологічних наук Олександр Ілюха:
«Білий амур і товстолоб — вони не несуть загрози, в них інша кормова база, вони не конкурують з нашими місцевими видами. Вони належать до риб так званих біомеліораторів, тобто вони наносять доволі позитивний вплив на водойми, у яких мешкають. Білий товстолоб харчується фітопланктоном, тобто забирає надлишкову біомасу з товщі води. Амур харчується вищою водною рослинністю, зокрема молодими пагонами, і основна його роль — запобігання заростання мілководних ділянок, заток та проток».
Кременчуцьке водосховище не є сприятливим для розмноження цих видів риб, додав фахівець. Тож якщо припинити його зариблення, з часом вони зникнуть із водойми — орієнтовно протягом десяти років.
