У Черкаській області у 12 пробах питної води із джерел та мереж централізованого водопостачання в низці громад виявили відхилення за мікробіологічними та санітарно-хімічними показниками.
Про це свідчать результати досліджень, проведених із 17 до 21 серпня, розповів Суспільному головний державний санітарний лікар області Володимир Папач.
За його словами, дослідили 220 проб питної води за мікробіологічними показниками та 192 — за санітарно-хімічними.
«Відхилення від гігієнічних вимог за мікробіологічними показниками виявили у восьми пробах (3,6%) з водогонів Черкас (загальні коліформи), сіл Васютинці, Новий Коврай, Тимченки Чорнобаївської громади (загальні коліформи), села Ребедайлівка Камянської громади (загальні коліформи, ентерококи), села Косарі Камянської громади (загальні коліформи, ентерококи, Е.соІіКишкова паличка)».
Як розповів Володимир Папач, на Черкащині у чотирьох пробах виявили відхилення за санітарно-хімічними показниками.
«Відхилення від гігієнічних вимог виявлені у чотирьох пробах (2,1%) з водогонів: села Гельмязів Золотоніської громади (загальна жорсткість, забарвленість), села Новодмитрівка Золотоніської громади (залізо, марганець, загальна жорсткість), села Зорівка Золотоніської громади (загальна жорсткість, залізо)».
За словами Володимира Папача про результати досліджень поінформували Головне управління Держпродспоживслужби в Черкаській області, голів зазначених громад.
«Направлені відповідні пропозиції керівникам водогонів щодо проведення необхідних профілактичних заходів. Будь-яких ускладнень санітарно-епідемічної ситуації, спалахів інфекційних захворювань, пов'язаних із питною водою та питним водопостачанням на території області не зареєстрували».
Як розповіла у коментарі Суспільному заступниця генерального директора Черкаського обласного центру контролю та профілактики хвороб (ЦКПХ) Наталія Видра, фахівці центру щоденно здійснюють моніторинг якості та безпеки питної води в усіх містах і селах територіальних громад Черкаської області, де функціонують системи централізованого водопостачання.
«Моніторинг проводиться у визначених постійних контрольних точках. Ними є джерела централізованого водопостачання, місця перед подачею води до розподільної мережі, а також точки у розподільній мережі, зокрема вуличні водорозбірні колонки, найбільш підвищені та тупикові ділянки мережі, крани внутрішніх водогінних мереж будинків, обладнаних насосами підкачки та місцеві водонапірні баки».
За словами пані Наталії, проби питної води фахівці ЦКПХ можуть досліджувати за мікробіологічними, паразитологічними, вірусологічними, санітарно-хімічними та радіологічними показниками.
Забарвленість
Забарвленість — це присутність у воді природних органічних речовин (гумусових речовин, заліза, марганцю, дубильних речовин), які надають їй жовтуватого, бурого або навіть чорного відтінку.
Відповідно до вимог ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» нормативний показник забарвленості у питній воді становить не більше 20 градусів.
Загальні коліформи і кишкова паличка — що варто знати
Загальні коліформи та кишкова паличка — це група мікроорганізмів, які використовують для оцінки якості води і є обов'язковими при проведенні досліджень за бактеріологічними показниками, розповіла Суспільному заступниця генерального директора Черкаського обласного центру контролю та профілактики хвороб Наталія Видра.
«Їхня присутність вказує на можливе забруднення або порушення санітарно-гігієнічних норм, хоча самі вони можуть не бути безпосередньо патогенними, тобто за нормальних умов не викликають захворювань», — додала фахівчиня.
Наявність у воді загальних коліформ свідчить про:
- наявність застійних явищ у розподільній мережі водогону, особливо на тупикових ділянках, водогінних мережах будинків, що мають підкачку, водонапірних баках тощо;
- потрапляння зовнішніх забруднень у водогінну систему через зношеність або пошкодження труб.
Наявність кишкової палички у воді свідчить про органічне забруднення та вказує на можливу присутність патогенних мікроорганізмів.
«Така ситуація може виникнути внаслідок порушення герметичності водогонів, коли є тріщини чи розриви. Також це може бути через недотримання санітарних норм при будь-яких профілактичних роботах на водогінній мережі або неякісне очищення та знезараження питної води», — пояснила Наталія Видра.
Ентерококи — це види мікроорганізмів, які також відносять до групи санітарно-показових, додала Наталія Видра.
«Вони зазвичай походять із кишківника теплокровних — людей і тварин. Оскільки вони завжди присутні в організмі, то зазвичай не викликають захворювань, проте їх наявність у питній воді вказує на можливе антропогенне забруднення питної води, що є більш небезпечним та потребує проведення профілактичних заходів у водогінній системі», — пояснила вона.
Чим небезпечний марганець у воді
Марганець є природним мінералом, який часто зустрічається у воді, а його надлишок у питній воді може мати негативний вплив на здоров'я, зазначила Наталія Видра.
«Черкаська область має поклади залізо-марганцевих руд, через що марганець (часто разом із залізом) зустрічається у питній воді. Основні родовища зосереджені в центральній та південній частині області, зокрема, в межах Черкаського, Золотоніського та Уманського районів», — пояснила фахівчиня.
За її словами, вміст марганцю та заліза вище встановлених гігієнічних норм надає воді неприємний металевий смак і запах.
«Така вода може мати іржавий, бурий або чорнуватий відтінок, що робить її непридатною для споживання», — додала Наталія Видра.
Тривале вживання питної води з надмірним вмістом марганцю та заліза може спричинити:
- нудоту, біль у животі, метеоризм;
- сухість, ламкість волосся, сухість шкіри, подразнення та алергічні реакції;
- втому, слабкість;
- закрепи або діарею.
Методи очищення води від надлишків заліза та марганцю
За словами Наталії Видри, у домашніх умовах можливо застосовувати метод відстоювання води або аерації (окиснення киснем).
«Питну воду зберігають у хімічно інертному посуді (ємності з нержавіючої сталі, емальованих відрах тощо). Метод полягає у насиченні питної води киснем повітря. При цьому двовалентне залізо (розчинне у воді) окиснюється до тривалентного (нерозчинного у воді). У результаті залізо і марганець окислюються та перетворюються на нерозчинний іржавий осад у вигляді нальоту», — пояснила фахівчиня.
На підприємствах питного водопостачання ефект знезалізнення може досягатися шляхом розбризкування води з метою аерації у спеціальних пристроях — градирнях. При цьому осад збирається у спеціальному відстійнику або затримується на фільтрі.
Можливий і метод хімічного окислення, додала Наталія Видра:
«Для прискорення процесу окислення застосовують реагенти, такі як гіпохлорит натрію, перманганат калію або озон. Вони швидко переводять залізо і марганець до нерозчинної форми, у формі осаду. Після цього воду пропускають через фільтр, який затримує осад».
У деяких випадках застосовують іонний обмін. У такому випадку застосовують гранульовані іонообмінні смоли, які замінюють іони заліза на іони натрію.
«Такий метод ефективний для води з помірним вмістом заліза. Деякі іонообмінні смоли здатні видаляти марганець разом із залізом та іншими металами. Це ефективно для води зі змішаними забрудненнями», — розповіла Наталія Видра.
Також вона розповіла про те, як застосовують для очищення води мембранні технології:
«Зворотний осмос або нанофільтрація допомагають повністю видалити залізо та марганець разом з іншими домішками. Це високоефективний, але затратний метод, який часто використовують для очищення питної води в домашніх умовах».
Також, додала вона, можна застосовувати фільтрацію:
«Це використання фільтрів із каталітичними матеріалами (наприклад, діоксид марганцю) для видалення марганцю та заліза. Також для покращення якості води використовують вугільні фільтри».
