Шкільний дзвоник 29 травня востаннє пролунав у Беркозівці на Канівщині. Там упродовж 2025—2026 року навчалося шість учнів. Тож з вересня громада вимушена буде припинити навчальний процес.
А це означає, що всі діти, вчителі та технічний персонал, здобуватимуть освіту й працюватимуть в інших селах, розповіла Суспільному начальниця відділу освіти Степанецької громади Валентина Котляр.
У Беркозівці останній дзвоник пролунав для учнів другого, третього та четвертого класу місцевої школи. І це всі діти, які там навчалися у 2026-му. На уроках було цікаво, а на перервах весело, розповіла четвертокласниця Анастасія Волда.
"Було нормально. Ми тут експерименти робили".
Ця лінійка учням, і батькам запам'ятається не лише виступами та грамотами, а й тим, що прощаються зі школою не до вересня, а назавжди. Адже заклад призупиняє роботу, розповіла вчителька початкових класів Лідія Назаренко.
"Дуже жаль, бо ми приросли вже до цієї школи душею, ногами, руками і просто я ще не усвідомлюю, як це свято і завтра я на роботу не прийду".

У цій школі, додала пані Лідія, пропрацювала 39 років. І на власні очі бачила, як учнів ставало все менше і менше. 29 травня останній дзвінок пролунав для п'яти школярів.
Батьки про припинення роботи закладу знали. Але досі не можуть це прийняти, розповіла місцева жителька, мама двох дітей Альона Лохвиненко.
"Я ходила тут на роботу. Мої діти були зі мною. А тепер куди мої діти будуть їхати? Десь далеко? І я не знатиму де вони і що вони?".
Беркозівська школа була останньою філією Степанецького ліцею, розповів його директор Станіслав Яременко.
"Це дуже важко, коли перепрофільовується певний навчальний заклад через малу кількість учнів, але вчителі залишаються і їм треба надати роботу. Тому деяку частину ми беремо до себе на роботу, а деяка частина йде у сусідні навчальні заклади".

Так само переводять і дітей. Тут все на розсуд батьків, розповіла керівниця відділу освіти Валентина Котляр.
"У батьків є можливість обрати чи це буде опорний заклад Степанецький ліцей, чи це буде Мартинівський ліцей, чи Таганчанський ліцей. Всі заклади освіти, в яких призупинений освітній процес в громаді, обладнані камерами, там техніка, там сторожі, які наглядають ща територією, і в будь-який момент, коли з'явиться достатня кількість дітей і функціонує далі".
Інна Зеленюк з Беркозівки для своїх дітей обрала Степанецький ліцей. Її діти прийшли сюди навчатися два роки тому після того, як школа у рідному селі понизила ступінь.
"Було непросто, хвилювалися звісно, як воно буде, але ми задоволені. Мам дуже гарно, доїхати як є і туди, і назад".

А головне, додала донька Інни – Кіра Зеленюк, є багато можливостей.
"Тут був тільки футбол і все. А там є багато гуртків — черлідинг, джура, футбол, баскетбол, волейбол".
Такої ж думки її брат Денис Зеленюк.
"Тут було троє дітей з мого класу, а там 21 дитина".
Довозять дітей до ліцеїв шкільними автобусами, розповіла Дар’я Дорошенко. Для неї це звично, адже школа у її селі не працює вже дев'ять років.
"Маленька я постійно спала в автобусі або плакала, бо хотіла до мами. А зараз ми їздимо, нас багато людей. Постійно спілкуємося між собою, нам цікаво".
