Дружина священника із села Піщане на Черкащині, Марія Грисюк, випікає спеціальні хлібці, що символізують тіло Христове — проскури. До великодньої служби вона приготувала пʼять сотень таких.
Хоч сам рецепт простий, але робота з тістом клопітка, розповіла Суспільному матінка Марія Грисюк.
Дружина священника розповіла, що випікання просфори починається з молитви. Так допомагає чоловікові і сама долучається до служіння:
"Спочатку просіюємо борошно. Потрібно зробити основу: вона готується на заварному тісті, і додаємо окріп."
До Піщаного разом із чоловіком приїхали рік тому, коли отримали запрошення очолити місцеву парафію. З того часу щотижня пече проскури до недільної служби. Частіше — на свята.
"Я і до цього хотіла навчитися їх пекти, але потреби не було. Я хвилювалася, бо це відповідальний процес", — розповіла матінка.
За словами Марії Грисюк, рецепт збирала у матінок, які мають досвід у цій справі. Інгредієнтів всього чотири: борошно, дріжджі, сіль та вода:
"Це богослужбовий хліб, який використовують перед літургією. Раніше у храм приносили хліб і з нього вибирали найкращий хліб, який потім використовували для заготовлення святих дарів, щоб в кінці люди могли прийняти тіло і кров Ісуса Христа, тобто причаститися, а вже згодом почали випікати просфор".
Вимісивши тісто, слід поставити його в тепле місце мінімум на годину, щоб підійшло. До звичайної недільної служби пані Марія готує до півсотні просфор, для яких потрібно понад два кілограми борошна:
"Вся літургія побудована на тому, щоб людина у кінці причастилася і прийняла тіло і плоть Ісуса Христа. Під час богослужінь священник використовує пʼять великих проскурок: чотири ісусових і одну богородичну, він заготовляє святі дари саме з них. Маленькі теж подаються до вівтаря, і він читає імена і молиться за тих людей, які подали на проскомидіюПроскомидія — це перша, початкова частина Божественної Літургії у православних та східних католицьких церквах, під час якої священник готує хліб і вино для Таїнства Євхаристії на жертовнику. записки. Опісля люди можуть взяти ці проскури і спожити натщесерце зранку. Звичайно, коли свято, то треба більше замішувати, бо людей приходить більше і беруть додому, рідним, внукам, дітям".
Коли тісто підійде, розповіла матінка Марія, його треба довго розкачувати. Раніше робила це вручну. Потім батьки подарували спеціальну машину:
"Просфора складається з двох частин. На печатки нам потрібна менша ширина, а на основну частину я ставлю тут на максимум. Нічого страшного немає, але вона має бути цупкенька для того, щоб було зручно священнику вирізати часточку".
Формою більшого діаметра пані Марія вирізає пʼять основних просфор — для священника. Потім робить менші — для вірян. Нижня частина має ще підійти, тому відставляє її під рушником у тепле місце, а для верхньої частини має спеціальні печатки:
"Тут написано «Ісус Христос переможець». Богородичну якщо роздивитися, тут зашифроване ім’я Марія".
Щоб склеїти обидві частини, їх змочують освяченою водою, розповіла дружина священника:
"Я роблю такі проколи, щоб не відставала верхня частина від нижньої. З’єдную, так би мовити".
У розігріту до 180 градусів духовку ставить деко на 30–35 хвилин, розповіла мати Марія. Просфори, щойно вийняті з духовки – це звичайний хліб:
"А після освячення, після богослужіння він уже стає святинею. Зберігають їх звичайно біля ікон, де чистенько, гарненько і по частинках їх споживають".
