Заморожені продукти — це зручно та швидко, проте завжди трішки "кіт у мішку", бо ніхто не знає, що може бути під кіркою льоду.
Що варто знати, щоб убезпечити себе і зберегти сімейний бюджет, які ознаки сигналізують про порушення умов зберігання та про що може свідчити колір заморожених продуктів, розповіли в етері Українського радіо Черкаси керівник та засновник компанії харчової промисловості Віталій Білоусов та голова правління Асоціації з інтеграції ХААСПHACCP (ХАССП) — це міжнародна система управління безпечністю харчових продуктів, яка ідентифікує, оцінює та контролює небезпечні чинники (біологічні, хімічні, фізичні) на всіх етапах виробництва, зберігання та реалізації. в Україні Владислав Веремеєнко.
Пане Віталію, от припустимо, покупець прийшов купувати заморожену продукцію, на що порадите звертати увагу з самого початку?
Перше, на що треба дивитися, — це зовнішній вигляд продукції. Якщо ця продукція передбачає заводське пакування, то, перш за все, треба передивитися, чи воно герметичне, тобто чи не пошкоджене воно. По-друге, звернути увагу на зовнішній вигляд цієї продукції. Вона має мати цілісний вигляд, типову форму для даного виду продукції. Якщо ця форма вже не витримана, можна робити допущення, що вона можливо розморожувалася через неналежні умови зберігання.
Ще можу порадити подивитися на холодильник, по-перше — його чистоту, по-друге, важлива наявність в ньому термометра. Бо якщо його немає, виникають два запитання — а чим міряють? Якщо це міряється якимось базарним термометром, який в магазині продається для господарських цілей, для домашнього використання, воно може бути доволі неточним. Тобто, продукція ніби зберігається в холодильнику, але скільки там градусів? 18, 16 чи 12? Ти не побачиш.
Пане Владиславе, за чим можна визначити, що продукція сумнівної якості?
Основне — це візуальні зміни. Часто, коли я приходжу на ринок, де продають заморожену рибу, я відчуваю шок. Бувають такі рибні відділи, то вони прямо на вулицю ці брикети з рибою виставляють для розмноження, і там пил, бруд, всюди люди ходять.
В супермаркетах ми бачимо вітрину з льодовою крихтою. До речі, якщо продукція розморожена, то, згідно з законодавством, це повинно бути написано на ціннику.
Тобто неправильне зберігання цієї продукції позначається на якості риби, пане Владиславе? Чи можна визначити це за запахом?
Я завжди, коли підходжу до цієї вітрини з льодом, прошу, щоб мені дали понюхати цю рибу. Бо якщо ось купуєш, наприклад, філе, я хочу його сам засолити, бо буває, що приносиш додому цей пакет, відкриваєш, і звідти вже тхне. Тому соромитися нюхати не потрібно — запах потрібно оцінити обовʼязково.
Віталію, погоджуєтеся з Владиславом? Теж нюхаєте заморожену продукцію в торгових точках?
Так, я абсолютно погоджуюсь, приєднуюсь до цієї поради пронюхати. Якщо це перший день, коли викладена охолоджена продукція, то вона має такий умовно приємний або нейтральний запах. Якщо це вже другий день буває, особливо курячі ніжки якісь, то мені вже відчувається неприємний запах.
Тобто між запахом та якістю є прямий звʼязок, пане Віталію? Чи завжди продукт, який гарно пахне, може бути безпечним?
Якщо ми понюхали якусь продукцію, вона вже має неприємний присмак, то вона вже, умовно, неякісна. Адже там почали розмножуватися бактерії, які виділяють якісь там, можливо, навіть токсини.
Але найбільш небезпечною є патогенна мікрофлора, і вона якраз не псує продукт: така, як сальмонела, наприклад, — це жорстка патогенна мікрофлора, але її не видно. Може бути свіжий продукт, мати дуже гарний вигляд і гарно пахнути, але він заражений патогенною мікрофлорою.
Як визначити якісні напівфабрикати, пане Віталію?
Законодавство поступово вдосконалюється, зокрема, з'явився такий термін — композитна продукція, тобто правильний термін для цих самих напівфабрикатів, коли використовуються два і більше видів сировини — оболонка і начинка. Оце називається композитною продукцією.
В яких торгових точках заморожена продукція може бути більш якісною, пане Віталію? Тобто менша ймовірність купити неякісну продукцію?
В більш системних точках реалізації, це національні мережі або регіональні мережі, де вже є своя служба якості. Ми можемо побачити навіть представників цієї служби якості, як вони там ходять, контролюють, фіксують журнальчик, ці показники і так далі. Якщо це якийсь маленький магазин, де продавець за всіх, і за контроль якості, і за продавця, і за дефростатора і так далі, ну, тут виникає, здається, певний сумнів.
Я, наприклад, всякі такі продукти намагаюсь купляти не просто в лоточках, а в супермаркетах або місцевих мережах, тобто вони вже системні, в них є там свої служби якості, вони це контролюють, вони дуже слідкують за своєю репутацією, тому і трошечки більше, може, довіри в мене. Особливо це викликає у порівнянні з якимось лоточком, де одна продавчиня за всіх.
Автор програми — Іван Лила
