На Черкащині у девʼяти громадах питна вода не відповідає нормам за санітарно-хімічними та мікробіологічними показниками.
Про це свідчать результати досліджень, проведених із 16 до 20 березня, розповів Суспільному головний державний санітарний лікар області Володимир Папач.
Як розповів Володимир Папач, фахівці відібрали із джерел та мереж централізованого водопостачання та дослідили 175 проби питної води за мікробіологічними показниками та 165 — за санітарно-хімічними:
"Відхилення від гігієнічних вимог за мікробіологічними показниками виявлено в семи пробах у водогонах комунального підприємства «Благодар» сіл Максимівка та Томашівка Паланської громади (загальні коліформи), комунального підприємства «Благоустрій» сіл Зорівка Зорівської громади (ентерококи), сіл Скориківка та Ковтуни Новодмитрівської громади (загальні коліформи, кишкова паличка), сіл Старосілля Мліївської громади (загальні коліформи), сіл Ребедайлівка Михайлівської громада (загальні коліформи, кишкова паличка)", — деталізував медик.
Відхилення за санітарно-хімічними показниками виявили у семи громадах, зазначив Володимир Папач:
"За санітарно-хімічними показниками відхилення виявили у 17 пробах у семи громадах — комунального підприємства «Добробут» села Гельмязів Гельмязівської громади (забарвленість), комунального підприємства «Комунальник» Городища Городищенської громади (загальна жорсткість), комунального підприємства «Благоустрій» села Зорівка Зорівської громади (забарвленість, залізо, марганець), села Скориківка Новодмитрівської громади (забарвленість, залізо), села Ковтуни Новодмитрівської громади (залізо), сіл Хижня та Сорокотяга Жашківської громади (нітрати), села Мліїв Мліївської громади (загальна жорсткість, нітрати), села Старосілля Мліївської громади (нітрати), села Богодухівка Чорнобаївської громади (амоній)".
Про результати досліджень поінформували Головне управління Держпродспоживслужби в Черкаській області та голів зазначених територіальних громад, а керівника водогонів направили відповідні пропозиції щодо проведення необхідних профілактичних заходів.
Будь-яких ускладнень санітарно-епідемічної ситуації, спалахів інфекційних захворювань, пов’язаних із питною водою та питним водопостачанням на території області не реєстрували, додав Володимир Папач.
Загальні коліформи і кишкова паличка — що варто знати
Загальні коліформи та кишкова паличка — це група мікроорганізмів, які використовують для оцінки якості води і є обов’язковими при проведенні досліджень за бактеріологічними показниками, розповіла Суспільному заступниця генерального директора Черкаського обласного центру контролю та профілактики хвороб Наталія Видра.
"Їхня присутність вказує на можливе забруднення або порушення санітарно-гігієнічних норм, хоча самі вони можуть не бути безпосередньо патогенними, тобто за нормальних умов не викликають захворювань", — додала фахівчиня.
Наявність у воді загальних коліформ свідчить про:
- наявність застійних явищ у розподільній мережі водогону, особливо на тупикових ділянках, водогінних мережах будинків, що мають підкачку, водонапірних баках тощо;
- потрапляння зовнішніх забруднень у водогінну систему через зношеність або пошкодження труб.
Наявність кишкової палички у воді свідчить про органічне забруднення та вказує на можливу присутність патогенних мікроорганізмів.
"Така ситуація може виникнути внаслідок порушення герметичності водогонів, коли є тріщини чи розриви. Також це може бути через недотримання санітарних норм при будь-яких профілактичних роботах на водогінній мережі або неякісне очищення та знезараження питної води", — пояснила Наталія Видра.
Чим небезпечний марганець у воді
Марганець є природним мінералом, який часто зустрічається у воді, а його надлишок у питній воді може мати негативний вплив на здоров'я, зазначила Наталія Видра.
"Черкаська область має поклади залізо-марганцевих руд, через що марганець (часто разом із залізом) зустрічається у питній воді. Основні родовища зосереджені в центральній та південній частині області, зокрема, в межах Черкаського, Золотоніського та Уманського районів", — пояснила фахівчиня.
За її словами, вміст марганцю та заліза вище встановлених гігієнічних норм надає воді неприємний металевий смак і запах.
"Така вода може мати іржавий, бурий або чорнуватий відтінок, що робить її непридатною для споживання", — додала Наталія Видра.
Тривале вживання питної води з надмірним вмістом марганцю та заліза може спричинити:
- нудоту, біль у животі, метеоризм;
- сухість, ламкість волосся, сухість шкіри, подразнення та алергічні реакції;
- втому, слабкість;
- закрепи або діарею.
Методи очищення води від надлишків заліза та марганцю
За словами Наталії Видри, у домашніх умовах можливо застосовувати метод відстоювання води або аерації (окиснення киснем).
"Питну воду зберігають у хімічно інертному посуді (ємності з нержавіючої сталі, емальованих відрах тощо). Метод полягає у насиченні питної води киснем повітря. При цьому двовалентне залізо (розчинне у воді) окиснюється до тривалентного (нерозчинного у воді). У результаті залізо і марганець окислюються та перетворюються на нерозчинний іржавий осад у вигляді нальоту", — пояснила фахівчиня.
На підприємствах питного водопостачання ефект знезалізнення може досягатися шляхом розбризкування води з метою аерації у спеціальних пристроях — градирнях. При цьому осад збирається у спеціальному відстійнику або затримується на фільтрі.
Можливий і метод хімічного окислення, додала Наталія Видра:
"Для прискорення процесу окислення застосовують реагенти, такі як гіпохлорит натрію, перманганат калію або озон. Вони швидко переводять залізо і марганець до нерозчинної форми, у формі осаду. Після цього воду пропускають через фільтр, який затримує осад".
У деяких випадках застосовують іонний обмін. У такому випадку застосовують гранульовані іонообмінні смоли, які замінюють іони заліза на іони натрію.
"Такий метод ефективний для води з помірним вмістом заліза. Деякі іонообмінні смоли здатні видаляти марганець разом із залізом та іншими металами. Це ефективно для води зі змішаними забрудненнями", — розповіла Наталія Видра.
Також вона розповіла про те, як застосовують для очищення води мембранні технології:
"Зворотний осмос або нанофільтрація допомагають повністю видалити залізо та марганець разом з іншими домішками. Це високоефективний, але затратний метод, який часто використовують для очищення питної води в домашніх умовах".
Також, додала вона, можна застосовувати фільтрацію:
"Це використання фільтрів із каталітичними матеріалами (наприклад, діоксид марганцю) для видалення марганцю та заліза. Також для покращення якості води використовують вугільні фільтри".
Звідки беруться нітрати у воді
"За результатами моніторингових досліджень питної води лабораторіями нашої установи підвищений вміст нітратів реєструють в основному у зразках питної води з нецентралізованих джерел водопостачання, тобто криниць, каптажів та індивідуальних артсвердловин", — пояснила Наталія Видра.
Основними джерелами потрапляння нітратних сполук до підземних вод є:
- хаотична забудова присадибних ділянок, без дотримання санітарних розривів від можливих джерел забруднень;
- відсутність належної санітарної інфраструктури: вигрібні ями, господарські споруди, гноярки, їх неналежне обладнання і утримання (за звичай неподалік від джерел водопостачання);
- неправильне зберігання та використання азотних добрив, неконтрольований витік стічних вод із каналізаційних систем.
Перевищення показника вмісту нітратів може призвести до серйозних проблем зі здоров'ям, тому важливо перевіряти якість води, особливо в сільській місцевості, де використовуються приватні криниці або свердловини, зазначила медикиня.
