Навесні активізуються шкідники дерев. Серед них — ясенева вузькотіла смарагдова златка. Вона зазвичай заселяє ослаблені дерева, однак під час масового розмноження здатна уражати й здорові насадження. Шкідник небезпечний не лише для ясена, а й для в’яза та інших листяних дерев — зокрема, клена, дуба, липи, берези та ліщини. А ще — горіха.
Як розмножується смарагдова златка, чи діють на неї хімічні препарати та що робити, щоб ця комаха не з'явилася у саду Суспільному розповів головний спеціаліст відділу фітосанітарних заходів на кордоні управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області Максим Чуй.
Ясенева вузькотіла смарагдова златка – надзвичайно небезпечний стовбуровий шкідник. Заселяє зазвичай ослаблені дерева, але при масовому розмноженні страждають і здорові дерева. Він належить до карантинних організмів, відсутніх на території України. Однак влітку 2019 року було підтверджено його наявність на північному сході Луганщини, а саме у Марківському районі.
"Зважаючи на те, що спалахи ясеневої смарагдової вузькотілої златки спричинили на початку тисячоліття загибель понад 20 мільйонів дерев ясена у США та Канаді, було ухвалене рішення вжити заходи щодо попередження поширення цього шкідника в Україні", — зазначив Максим Чуй.
З його слів, цей шкідник вкрай небезпечний для ясена, деяких видів в'язів та горіха. Також він пошкоджує листяні породи дерев: тополю, осику, клен, березу, вільху, дуб, граб, липу, ліщину.
"Цей жук — смарагдово-зелений із золотистим, бронзуватим або фіолетовим забарвленням довжиною 7,5-15 міліметрів і шириною до трьох міліметрів. Яйця овальні, 1×0,6 мм. Довжина личинок — до трьох сантиметрів. Лялькування відбувається в кінці квітня- травня. Молоді жуки протягом одного-двох тижнів прогризають вихідний канал", — пояснив фахівець.
Здебільшого цей шкідник пошкоджує дерева полезахисних насаджень, рідше – у глибині лісу. Значної шкоди завдають як личинки, так і імаго, тобто дорослі комахи.
"Жуки їдять листя дерев, а личинки завдають шкоди стовбурам. Личинкові ходи розширюються із зростанням личинки. Пошкоджені дерева мають розріджену крону, уздовж старих ходів з’являються здуття і тріщини, що призводить до вторинного зараження хворобами, а згодом і до їх загибелі", — деталізував фахівець.
З йог слів, на території України златка може розмножуватися при середній температурі в +19 і зимувати при -30. При активному розмноженні за шість-сім років комаха починає завдавати серйозної шкоди насадженням — може зникнути від 35 до 100 відсотків уражених дерев.
Смарагдова златка здатна розповсюджуватись з транспортними засобами, вантажами садивного матеріалу, дерев’яним пакувальним матеріалом і дровами в усіх стадіях розвитку. Імаго самостійно поширюється на незначні відстані (від одного до 20 кілометрів). Саме тому зона карантину становить 20 кілометрів.
"Хімічні методи боротьби не дають ефективного результату і тому повністю не зупиняють подальше поширення ясеневої смарагдової вузькотілої златки", — зазначив Максим Чуй.
З його слів, основними профілактичними заходами подальшого розповсюдження комахи є:
- тимчасове обмеження масштабних посадок ясена;
- створення оптимально зімкнутих насаджень;
- приваблення в насадження і охорона комахоїдних птахів, особливо дятлів, які знищують личинки і лялечки златки під час зимівлі;
- визначення меж заселення насаджень шкідником;
- встановлення нагляду за її подальшим розвитком, зокрема, з використанням феромонних пасток Ліндгрена;
- для виявлення ходів личинок златки необхідно видаляти кору з живих дерев;
- своєчасне вирубування заселених дерев шляхом вибіркових або суцільних санітарних рубок восени або взимку з наступним їх спалюванням.
