Щодо 16 училищ на Черкащині у звʼязку з дією нового закону "Про професійну освіту", який Верховна рада України ухвалила у серпні 2025 року, застосують низку змін.
Вони передбачають фінансову та освітню автономію закладам освіти, та можливість отримувати якісніші знання, заробляти під час практики та навчитися тому, що справді знадобиться на роботі для студентів, розповів Суспільному начальник обласного управління освіти і науки Валерій Данилевський.
Чи зможе це підвищити престиж робітничих професій та як в області готуються до повноцінного запуску закону — спеціальний репортаж.
Артем Бовшик — першокурсник Канівського вищого професійного училища. У закладі здобуває освіту верстатника широкого профілю. І хоч навчається понад пів року, розповів, що вже без допомоги може виточити деталь.
"Злетіла різьба, я сьогодні перший раз для себе вирізав болт на мотоцикл", — пояснив студент.
Додав, що навчитися було нескладно, адже професію обрав самостійно, а навчання йому цікаве. Згодом ці вміння Артем, як і його однокурсники, вдосконалюватиме на виробничій практиці, розповів майстер виробничого навчання Андрій Нехорошев. Її студенти училища проходять на місцевих підприємствах.
"У нас підприємство трошки працює. І дуже знадобилася робоча сила. Саме верстатники, молоді оператори. І ми почали запроваджувати «дуальну» форму навчання — тобто комбінувати навчання в училищі і на підприємстві".
Це означає, що частину знань студенти отримують в училищі, а решту — на сучасному виробництві, додав викладач. Це — і практика, і можливість там працевлаштуватися по завершенню навчання.
"Вони підготовлені. І приходять на підприємство повністю готовими спеціалістами".
Таку співпрацю з підприємствами в училищі запровадили сім років тому, розповіла директорка Канівського вищого професійного училища Олена Волощенко:
"Це дуже важливо, тому що наші діти отримують професійну, якісну практичну підготовку на сучасному обладнанні, вони адаптуються до підприємства, адаптуються до робочого місця. —Взагалі серед роботодавців наші трактористи мають попит, водії категорії С, електрозварники ручного зварювання, і слюсарі-електрики".
Щороку 40-50 випускників училища стають їхніми працівниками, розповіла фахівчиня з навчання та розвитку персоналу підприємства-партнера училища Валентина Зірка.
"Є такі кейси, коли студенти отримують якусь посаду, але розуміють, що їм для цієї посади робітничої освіти недостатньо і продовжують, але первинно вони прийшли в Канівське училище".
Така співпраця, згідно з новим профільним законом, ухваленим 25 серпня 2025 року, має стати пріоритетною для усіх закладів професійної освіти, пояснив начальник обласного управління освіти і науки Валерій Данилевський. Також серед новацій – створення у коледжах, так мають невдовзі перейменувати всі училища та ліцеї, де навчається понад 300 студентів, — наглядових рад.
"Закон передбачає, що в кожному закладі буде створена наглядова рада в першу чергу з числа потенційних роботодавців. роботодавець може до типової освітньої програми добавити свій компонент. Наприклад, він вважає, що для слюсаря потрібно додати станки, або певні навички, і заклад зобов’язаний добавити це в програму".
У Канівському училищі, де нині можна здобути освіту за двадцятьма трьома спеціальностями, до таких змін готові, розповіла директорка закладу Олена Волощенко.
"Коли раніше державний стандарт нас обмежував у зміні якихось тем, програм тощо, то нині ми можемо спокійно погоджувати ці всі освітні програм і готувати наших випускників саме під конкретного роботодавця".
Вони ж своєю чергою інвестують в модернізацію самого училища. Один з прикладів — майстерня для слюсарів, де студенти можуть практикуватися у ремонті автомобілів та шиномонтажі.
"Мені це дуже подобається. Я вважаю, що це доволі потрібна професія. І завжди є робота, і гроші завжди будуть",— прокоментував студент Богдан Прошак.
Лабораторію для кухарів училище створило власними силами, розповіла Олена Волощенко. Окрім зали для презентації страв, оновили й зону для приготування їжі. Нині там практикуються першокурсники.
Студентка Валерія Литвиненко пояснила:
"Я дуже люблю готувати. Хочу навчитися чомусь нового і потім працювати по цій же професії. Ми пройшли дуже багато тем дуже цікавих".
Усе, що є в обох залах, — закуплене й відремонтоване виключно за кошти училища, додала Олена Волощенко.
"Училище заробляє під час виробничої практики — це заробітна плата учнів, 50% якої перераховують на рахунок училища. Це і оренда приміщень, які не використовуються в навчальному процесі. Це і найм житла, це і виробнича діяльність — тобто продаж на замовлення різних виробів".
Згідно із новим законом заклади професійної освіти отримають ще більше фінансової свободи. Про це йдеться у відповіді пресслужби Міністерства освіти та науки України на інформаційний запит Суспільного. Також пресслужба установи зазначила, що заклади профтехосвіти, де навчається понад 400 студентів, до 1 вересня 2027 року будуть перейменовані на комунальні некомерційні товариства. Це надасть можливість змінити підхід до оплати праці педагогічних працівників, відтак — це спрятиме підвищенню якості професійної освіти.
А ще, як додав Валерій Данилевський, передбачене передання цих закладів з державної в комунальну форму власності.
"У нас три заклади скоро буде 10 років, як передаються і досі не передані із державної в обласну комунальну власність. Виникають якісь перешкоди і цей процес стоїть. Зараз закон чітко визначив: два роки — і мають бути передані".
Це дозволить ефективніше управляти закладами на місцях, пояснив експерт з питань освіти Асоціації міст України Михайло Гончар.
"На сьогодні законодавство виписано так, що міста, обласні центри зобов'язані фінансувати утримання закладів професійної освіти. Не дивлячись на те, чи перебувають вони в їхньої власності, чи не перебувають. Така норма закону існує з 2016 року. І зрозуміло, що це навіть просто елементарно не по-господарськи, коли ти утримуєш те, що тобі не належить".
Ці та інші зміни відчують на собі і студенти, додав експерт:
"Закон повністю дитиноцентричний. Це і соціальний захист студентів, і питання проходження їхньої виробничої практики і оплата її. І я переконаний, що коли ті або інші питання будуть унормовані, то ці механізми запрацюють і студенти відчують ефективність від цього закону".
Як відповіла на наш запит пресслужба Міністерства освіти, нинішні студенти закладів профтехосвіти відчуватимуть ці зміни поступово. А от ті, хто вступить з 1 вересня 2027 року будуть першими, хто навчатиметься в нових умовах та перед випуском буде підтверджувати свої знання у кваліфікаційних центрах.
Один з них працює у Черкаському вищому училищі будівельних технологій. Це перший центр такого типу в області. Підтвердити свою кваліфікацію тут можуть усі охочі, розповіла його координаторка, викладачка закладу Дарина Небилиця. Нині зробити це можна за дев’ятьма професіями.
"Здебільшого — це люди, які можуть щось руками, але в них немає певного посвідчення, того, що вони можуть працювати офіційно, ми їм надаємо таку можливість. Вони приходять і отримують в нас такий диплом можна сказати".
За час роботи центру, а це два роки, свою кваліфікацію тут підтвердили 24 людини, розповів директор училища Олександр Саюн. Утім, пояснив, за законом їхніх випускників будуть оцінювати в аналогічних центрах інших установ.
"Лише в тому випадку якщо у здобувача освіти, студента буде сертифікат кваліфікаційного центру він може отримати документ про освіту державного зразка. Якщо сертифікату не буде, ми видаємо довідку. Звичайно для випускника — це додаткове навантаження, оскільки треба підтвердити свої практичні навички і вміння, і плюс теоретичну складову".
Зробити це студентам буде нескладно. Адже той, хто хоче здобути якісні знання й працювати за фахом, вчиться на совість, пояснив студент, майбутній зварювальник Володимир Марченко:
"Дуже великий мають попит, хороші гроші платять — це найголовніше".
Такої ж думки студентка, яка вчиться на перукарку, Марина Розпитнюк.
"Нас багато чому навчають: колористика, наприклад, ми недавно проходили цю тему. Бігуді, коклюшки, укладання на утюжок. Завдяки професійним інструментам — це вдається краще, і є якась впевненість в руках".
Таке зовнішнє оцінювання піде на користь не лише студентам, а й викладачам коледжів, розповів Валерій Данилевський.
"Якщо значна частина учнів впродовж кількох років не показує певного рівня підготовки, заклади можуть позбавлятися ліцензії на здійснення освітньої діяльності саме за таким напрямком підготовки. Тобто їм треба бути значно відповідальнішими у питаннях підготовки своїх працівників і відповідно наших учнів".
Утім, як вплинуть нові норми на якість освіти і чи реально їх буде впровадити, директори і черкаського, і канівського училищ кажуть: прогнозувати зарано.
"Буде все зрозуміло і можна буде щось говорити тільки тоді, коли вже будуть виписані всі підзаконні нормативні акти. Тому, що закон — це такий рамковий документ, а підзаконні акти вже мають надати інструктаж, як реалізовувати, як втілювати в життя закон", — розповіла директорка Канівського вищого професійного училища Олена Волощенко.
Нині, як відповіла Суспільному пресслужба Міністерства освіти, реформу пілотують чотири заклади професійної освіти — три у Житомирі та один з Волині. Решта запрацюють по-новому з 1 вересня 2027 року. До того часу фахівці міністерства мають розробити всі необхідні документи.
