На Черкащині можна побачити вісім видів синиць — від найпоширенішої синиці великої до — вусатої.
Де найчастіше їх можна побачити та чим годувати, Суспільному розповів орнітолог, науковець Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Максим Гаврилюк.
За його словами, у Черкасах можна спостерігати за вісьмома видами синиць:
"Це велика, блакитна, чорна, чубата, гаїчка болотяна, гаїчка-пухляк, синиця вусата та довгохвоста, хоч останні дві належать до інших родин".
Жителі області найчастіше можуть побачити синицю велику. На другому місці за чисельністю — синиця блакитна, але її побачити у нас можна значно рідше:
"Найчастіше трапляється синиця велика. Її можна побачити і в парках, і в вуличних насадженнях, і на годівнички вона прилітає, тому її всі знають. Вона має жовте забарвлення черевця із чорною смужкою посередині. На другому місці за чисельністю — синиця блакитна, але її у нас значно рідше можна побачити. Інші названі види трапляються переважно в лісі чи в парку. Тоді як вусату синицю можна побачити лише в очереті".
"На годівницю в місті, як правило, прилітає велика синиця і рідко — блакитна. А якщо піти в парк Сосновий бір, то там можна побачити всі названі види синиць, тому що це — лісові стихії. Парк у нас зі старими деревами, тому, маючи певний досвід і уважність, можна побачити всі названі види лісових синиць", — пояснив Максим Гаврилюк.
Якщо ви хочете підгодувати птахів, то варто звернути увагу на те, що їжа має бути сирою та несоленою, зауважив орнітолог:
"Найкращий корм для всіх видів синиць — це несмажене та несолоне соняшникове насіння, тому що це поживний, повноцінний корм. Також всі синиці залюбки споживають несолоне сало. Всі інші види корму синицям не підходять, синиці не їдять зерно. Також, як відомо, не можна давати птахам, в тому числі синицям, хліб, тому що це малокалорійна та малокорисна їжа. Тому давайте соняшникове насіння, сало і все буде прекрасно!".
Максим Гаврилюк зазначив, що попри підгодівлю, смертність синиць узимку — закономірний процес:
"Загалом, хоч ми й не хочемо, проте якась частина синиць взимку все одно загине. Природна загибель птахів — це закономірний процес. Але проблема в тому, що якщо дуже сувора зима, суворі умови, то загибель може бути дуже значною. Це може призвести до суттєвого скорочення чисельності птахів. Тому зимова підгодівля загалом має певний сенс. Та треба розуміти, що всіх птахів таким чином ми, звичайно, не врятуємо".
Орнітолог додав, що природна загибель птахів регулюється численним виводком у синиць:
"Синиця виводить вісім-десять пташенят за раз. Частина птахів не здається і сідає й другий раз за сезон, але вивідок буде меншим. Тобто, одна пара за рік може мати до 15 пташенят. Якби вони всі виживали, то чисельність синиць щороку зростала б. Цього не відбувається".
Як розповів орнітолог, синиці відзначаються кмітливістю та здатністю пристосуватися. Максим Гаврилюк поділився цікавою поведінкою синиць, яка здивувала науковців:
"Синиці добре пристосовуються до життя поруч із людиною. Наприклад, у двадцятому столітті у Великій Британії спостерігали цікаву поведінку блакитних синиць. Вони навчилися відкривати парафінові ковпачки на молочних пляшках, щоб ласувати вершками, які зібралися на поверхні молока. Спочатку такий спосіб добування їжі відмічали лише в окремих птахів. Однак упродовж 20 років науковці помітили, що така поведінка поступово ширилася серед синиць усього Сполученого Королівства".
